Справа № 2а-253/10

УКРАЇНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    04 листопада 2010 року   Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

        головуючого     -  судді   Сороки Б.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій відповідача та зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі посилаючись на наступні обставини:

- він народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і відповідно до ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому надано статус дитини війни;

- статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено державну соціальну підтримку дітей війни, зокрема дітям війни встановлено підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком;

- вказана соціальна допомога повинна виплачуватися щомісячно, починаючи з 1 січня 2006 року;

- протягом 2006-2007 років така допомога йому не виплачувалась взагалі, а з 1 січня 2008 року виплачується лише частково;

- його неодноразові звернення щодо виплати соціальної допомоги в повному обсязі, позитивного результату не дали, тому він звернувся із даним позовом до суду, в якому просить:

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати йому вказаного вище підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 вимог Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області провести нарахування та виплату йому підвищення до пенсії за період  з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року  по 08 жовтня 2010 року на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

У судове засідання позивач не з»явився, надіславши заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з»явилась, надіславши заяву з проханням про розгляд справи у її відсутність, заявлених позовних вимог не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях.

В зв’язку з викладеним, відповідно до норм ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

На обґрунтування невизнання адміністративного позову представник відповідача у письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

- позивачем пропущено строк позовної давності, що відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

- ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ч. 3 тієї ж ст. 28 того ж Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до того ж Закону. Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544 також встановлено мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, а саме у розмірі 50 грн. Саме таке підвищення до пенсії і виплачується позивачу в даній справі з 1 січня 2008 року;

- Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена;

- відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

Ухвалою суду від 04 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій відповідача неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії за період з 9 липня 2007 року по 07 квітня 2010 року залишені без розгляду в зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

В даній справі розглядаються позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії за період з 08 квітня 2010 року по 08 жовтня 2010р.

Вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Позивачу в даній справі у встановленому порядку надано статус дитини війни, він є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а. с. 5).

Вказані обставини не оспорюються відповідачем.

Нормами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що діти війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме – у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року встановленому прожитковий мінімум 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн.

На думку суду, УПФУ повинно було призначити та виплачувати позивачу в даній справі підвищення до пенсії у розмірі 30% саме зазначених вище розмірів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що відповідно до норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим Законом, і до такої категорії громадян, як «діти війни», не застосовуються. До такого висновку суд приходить з наступних обставин. Нормами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У 2010-му році будь-яких обмежень дії ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювалося, тому, на думку суду, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до норм п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України та його місцеві органи звільнені від сплати державного мита.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

    Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області, яка виразилася у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 08 квітня 2010 року по 08 жовтня 2010р.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 08 квітня 2010 року по 08 жовтня 2010р.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

    Головуючий:                                 Б.М.Сорока

                                                                                                                                                Справа № 2а-253/10

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року   Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

        головуючого     -  судді   Сороки Б.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій відповідача та зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі посилаючись на наступні обставини:

- він народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і відповідно до ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому надано статус дитини війни;

- статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено державну соціальну підтримку дітей війни, зокрема дітям війни встановлено підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком;

- вказана соціальна допомога повинна виплачуватися щомісячно, починаючи з 1 січня 2006 року;

- протягом 2006-2007 років така допомога йому не виплачувалась взагалі, а з 1 січня 2008 року виплачується лише частково;

- його неодноразові звернення щодо виплати соціальної допомоги в повному обсязі, позитивного результату не дали, тому він звернувся із даним позовом до суду, в якому просить:

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати йому вказаного вище підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 вимог Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області провести нарахування та виплату йому підвищення до пенсії за період  з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року  по 08 жовтня 2010 року на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Нормами ч.1 ст.99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 тієї ж статті 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у своїй позовній заяві просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача в даній справі за період з 09 липня 2007 року по 08 жовтня 2010р., тобто частково поза межами встановленого чинним законодавством строку давності.

Відповідно до норм ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Позивач в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду не вказав та не прохав поновити строк позовної давності. Оскільки рішення Конституційного Суду України було офіційно оприлюднено у ?існику Конституційного Суду України” № 4 від 07.11.2007 року, то позивач, на думку суду, саме з тієї дати повинен був  дізнатись про порушення своїх прав. З адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 08.10.2010 року, пропустивши передбачений законом строк для звернення до суду за захистом прав та інтересів за період до 07.04.2010 року. Тому, будь-які об’єктивні чи суб’єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутись до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо він вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Таким чином, на думку суду, позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 07.04.2010 року, на підставі ст. 100 КАС України повинні бути залишені без розгляду.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 128, 158-163 КАС України, суд

                                                             У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій відповідача за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року  по 07 квітня 2010 року  та зобов»язання вчинити певні дії за той же період залишити без розгляду.

    Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

     Головуючий:                                                                                                     Б.М.СОРОКА