Копія

Справа № 397/1422/20

н/п : 2/397/59/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.09.2021 . Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко Л.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) вартістю та розмірами в умовних кадастрових гектарах по КСП «ім. Свердлова» у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області.

В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . За життя її батько заповіту не складав, на момент його смерті разом з ним проживала та була прописана лише її мати (його дружина) ОСОБА_4 , яка, в розумінні ст. 549 ЦК Української РСР, прийняла спадщину після нього. Інші спадкоємці першої черги, включаючи її та її брата ОСОБА_5 , цього не зробили. Її мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її спадкоємцями стали вона та її брат ОСОБА_5 , отримана спадщина складалася із земельної ділянки, належної матері. Її батько в період з 1944 року по 1987 рік працював у СТОВ ім. Свердлова, яке 1992 року реорганізоване в КСП ім. Свердлова на посадах різноробочого, дояра та електрика, і по виходу на пенсію з членів КСП не вибував, постійно проживав в с. Могилів Курінь Олександрівського району Кіровоградської області, яке відноситься до Родниківської сільської ради. Відтак, він згідно Указу Президента України від 08.08.1995 «Про невідкладні заходи щодо розпаювання земель, переданих у колективну власність» набув право на земельну частку (пай). На підтвердження його права на земельну частку (пай) йому 25.12.2000 видано сертифікат на право на земельну ділянку (пай) серії РН № 390811 за підписом голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області. Станом на день смерті батька це документ був чинним. Однак, коли її мати почала процедуру оформлення спадщини після її батька, виявилося, що згаданий вище сертифікат на право на земельну ділянку (пай) на ім`я її батька був анульований на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2003, яким визнано недійсним Державний акт на право колективної власності на землю, виданий КСП «Нове життя». Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я її батька по КСП імені Свердлова не виготовлявся та не реєструвався.

Отже станом на теперішній час жодного чинного сертифікату на право на земельну ділянку (пай) на ім`я її батька не існує, що свого часу не дозволило її матері за її життя вступити у спадщину за її покійним чоловіком в цій частині та оформити її на себе.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав, зазначених в позові. Пояснив, що оскільки батько позивача працював в КСП ім. Свердлова, тому відповідно позивач вважає, що останній мав право на земельну частку (пай) і вона має право на спадкування даного майна. Батько позивача був членом КСП ім. Свердлова, що підтверджується тим, що він був членом попереднього КСП, правонаступником якого є КСП ім. Свердлова. Він не був включений в перелік осіб, які мають право на отримання земельного паю.

Представник відповідача Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. У відзиві на позов представник відповідача вказав, що позивачем не надано жодних доказів того, які б підтверджували факт набуття членства її батьком ОСОБА_3 в КСП ім. Свердлова Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, а саме: прийняття та перебування у складі членів КСП ім. Свердлова. Крім того, позивачем додано документи, які підтверджують те, що її батько ОСОБА_3 проживав до 2002 року в с. Могилів Курінь на території Родниківської сільської ради, а значить він знав про розпаювання КСП ім. Свердлова та отриманні членами даного господарства сертифікатів на право земельної частки (паю) по даному господарству. Але, за життя він не звертався щодо включення його до списків до державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Свердлова або про визнання за ним права на земельну частку (пай) по даному господарству. З чого можна зробити висновок, що ОСОБА_3 знав, що він не є членом КСП ім. Свердлова та не має право на земельну частку (пай). Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду і нею не надано жодних доказів того, які б підтверджували той факт, що строк позовної давності був пропущений з поважних причин (а.с. 107-110, 112).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він знав ОСОБА_3 . З 1976 року він працював в колгоспі ім. Свердлова головним інженером, пропрацював 18 років. ОСОБА_3 працював електриком в цьому господарстві. В 1991 році КСП Свердлова було відділено виправному центру. До цього часу ОСОБА_3 працював електриком, підпорядковувався головному інженеру, тобто йому, він безпосередньо з ним контактував щодня. Члени колгоспу автоматично стали членами КСП. Списки членів здійснювалися в 3 етапи: 1 список - в 1996 році щодо права отримання земельного наділу (паю), 2 етап - в 1997 році, в 2000 - 3 етап. Не всі пенсіонери були присутні на загальних зборах. Знає багато людей, які не отримали паї.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що знала ОСОБА_3 . У 1977 році вона працювала в колгоспі ім. Свердлова. ОСОБА_3 працював у них електриком. Їй доводилося з ним спілкуватися по роботі. Потім вона працювала завфермою, де ОСОБА_3 також приходив ремонтувати. На момент розпайовки він вже був пенсіонером, рухався за допомогою палиці, а тому не міг приїхати на збори. Їй не відомо чи був він внесений в списки, можливо пропустили. Вона особисто отримала земельний пай та була членом КСП, їх автоматично попереводили, робило правління колгоспу, заяв не писали, були загальні збори, де зачитували списки, в тому числі пенсіонерів. Пенсіонери, яких перевели, отримали паї, але й були люди які не отримали.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що знав ОСОБА_3 , останній працював електриком в КСП ім. Свердлова. ОСОБА_3 є батьком позивача. ОСОБА_3 був членом КПС ім. Свердлова, працював в колгоспі та звідти пішов на пенсію на початку 1990 року. Не може вказати чи ОСОБА_3 був внесений в списки осіб щодо права на паї. Він особисто був членом колгоспу та був автоматично переведений в КСП. Усіх переводили автоматично, були збори. КСП стало в 1994 році. Збори щодо земельних паїв були в 1996 році, проходили в 3 етапи. Пенсіонерів включали до розпаювання, незалежно від часу виходу на пенсію. Він особисто був включений до списку, на той час ще працював.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснили, що знали ОСОБА_3 , останній працював електриком в КСП ім. Свердлова. ОСОБА_3 є батьком позивача. Останній був членом КПС ім. Свердлова, працював в колгоспі та звідти пішов на пенсію на початку 1990 року. Вони особисто були членами колгоспу та були автоматично переведені в КСП.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 10).

Відповідно до довідки, виданої Родниківською сільською радою від 12.02.2018 № 143, ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 07.06.1978 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; також була зареєстрована його дружина ОСОБА_4 з 18.06.1981 по даний час. Сільською радою від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався (а.с. 11).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.12).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 22.11.2019 року за № 5-560 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04.12.2019 за № 5-562 підтверджується, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_5 , а саме земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:1017, площею 5,1074 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, в частках 7/8 та 1/8, відповідно (а.с. 13-14).

Заявою ОСОБА_5 від 12.11.2020 підтверджується, що останній відмовився від спадкування права, яке б належало його батькові, а саме від права на земельну частку (пай) розміром 6,25 га (в умовних кадастрових гектарах), що знаходилась в КСП «ім. Свердлова» Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 26).

За повідомленням Олександрівської районної державної нотаріальної контори від 14.12.2020 № 739/01-16, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа їх конторою не заводилась, заяв про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини не надходило (а.с. 60).

Згідно Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину та заповіти/спадкові договори), інформація про наявність спадкових справ та заповітів від імені ОСОБА_3 відсутня (а.с. 61-62).

Згідно трудової книжки колгоспника № 28 від 06.01.1965, ОСОБА_3 з 1944 року по 15.05.1974 працював різноробочим, дояром та електриком у колгоспі ім. Горького Ставидлянської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. Наказом № 3 від 06.05.1974 переведений в КСП «ім. Свердлова» у зв`язку з укрупненням бригади № 4 колгоспу ім. Горького з колгоспом ім. Свердлова і працював там до 1986. Також, у вказаній трудовій книжці колгоспника в графі «рік вступу в члени колгоспу» міститься запис «1944» (а.с. 15-17).

Відповідно до архівної довідки Олександрівської селищної ради № 86/01-14 від 20.02.2018, у документах архівного фонду «Колгосп ім. Свердлова Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області», у книгах обліку трудового стажу колгоспників за період з 1944 року по 1987 рік є відомості про встановлений колгоспом щорічний мінімум вихододнів, відпрацьовані вихододні та про натуральну і грошову оплату праці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (так в документі) (а.с. 18-19).

Згідно листа відділу в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 671/101-18 від 17.08.2018, сертифікат на право власності на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_3 по КСП ім. Свердлова Родниківської сільської ради не виготовлявся та не реєструвався (а.с. 24).

Згідно листа відділу в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 132/101-19 від 11.03.2019, у списках до Державного акту на право колективної власності по КСП ім. Свердлова Родниківської сільської ради ім`я ОСОБА_3 відсутнє; Сертифікат на право власності на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_3 по КСП ім. Свердлова Родниківської сільської ради не виготовлявся та не реєструвався; Державний акт на право колективної власності по КСП ім. Свердлова Родниківської сільської ради серії КР № 0004 зареєстровано 01.07.1996 (а.с. 25).

Згідно довідки, виданої Родниківською сільською радою від 07.03.2019 № 129, на території сільської ради середній розмір частки (паю) складає 6,25 га умовних кадастрових гектарів (а.с. 23).

Згідно Статуту КСП ім. Свердлова Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, прийнятого на зборах уповноважених членів сільськогосподарського підприємства протокол № 4 від 21.11.1992 (а.с. 27-49):

- п. 1.5 - колективне сільськогогосподарське підприємство ім. Свердлова Олександрівського району Кіровоградської області являється правонаступником колгоспу ім. Свердлова;

- п. 3.1 - членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають Статут і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей підприємства;

- п. 3.2 - прийняття в члени підприємства проводиться правлінням підприємства в присутності особи, яка подала заяву, з послідуючим затвердженням на загальних зборах членів підприємства/зборах уповноважених. Заява про вступ у члени підприємства повинна бути розглянута на протязі місяця. Підприємство має право при прийнятті в члени підприємства встановити випробувальний строк до трьох місяців. В члени підприємтва не приймаються громадяни, які залучаються для виконання тимчасових або сезонних робіт;

- п. 3.3 - на кожного члена підприємства ведеться «Трудова книжка» єдиного зразка;

- п. 3.6 - членство в підприємстві припиняється в разі виходу або виключення з членів підприємства;

- п. 3.7 - член підприємства має право добровільно вийти із підприємства, попередивши про це правління в письмовій формі, за два місяці. Протягом цього строку правління зобов`язане розглянути, а член підприємства може відізвати заяву про вихід. Правління зобов`язане видати колишньому члену підприємства його трудову книжку в день припинення членства і в установленому в підприємстві порядку провести з ним розрахунок;

- п. 3.8 - громадяни, які вибули із підприємства з метою ведення селянського (фермерського) господарства і мають на своєму особистому рахунку пай у вартості майна, одержують його у свою власність, особи, які вибули із підприємства з поважних причин /пенсія, інвалідність, зміна місця проживання, переведення на іншу роботу/ можуть одержувати дивіденти на свій майновий пай. Члени підприємства, які вийшли на пенсію, можуть залишити в підприємстві пай з метою одержання щорічних дивідентів або передати спадкоємцю чи іншому члену колективу по особистій заяві. Вартість паю може видаватися натурою, грішми або цінними паперами;

- п. 7.1 - робота в підприємстві виконується переважно особистою працею його членів. В підприємстві допускається прийняття на роботу громадян за трудовим договором;

- п. 7.2 - трудові відносини членів підприємства регулюються Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Статутом підприємства, а осіб, які працюють у підприємстві за трудовим договором - законодавством про працю України.

Згідно Указу Президента України від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Зі змісту наведеного вбачається, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акту на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов:

- перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства;

- отримання цим підприємством державного акту на право колективної власності на землю;

- включення особи до списку, доданого до цього акту.

У Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), визначається списком, що додається до Держаного акту на право колективної власності на землю, який у разі потреби уточнюється і підписується головами відповідної ради і підприємства.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член КСП, включений до списку, що додається до Держаного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у томі числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Проте, у судовому засіданні не доведено той факт, що ОСОБА_3 являвся членом КСП «ім. Свердлова», яке проводило приватизацію державних земель у 1996 році.

Так, відповідно до довідки відділу в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 132/101-19 від 11.03.2019, у списках до Державного акту на право колективної власності по КСП «ім. Свердлова» ім`я ОСОБА_3 відсутнє, сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_3 по зазначеному господарству не виготовлявся та не реєструвався (а.с. 25).

Показання свідків про те, що ОСОБА_3 був членом КСП «ім. Свердлова» не підтверджені письмовими доказами та є лише їх припущеннями.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами такого підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного Закону, трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Отже, вказаними нормами визначено, що у трудових відносинах з колективним сільськогосподарським підприємством можуть перебувати як його члени так і наймані працівники, що не є членами підприємства.

Питання членства осіб у сільськогосподарському підприємстві, відповідно до ст. 4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» регулюються Статутом підприємства, яким, зокрема, визначається порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї.

У спірних правовідносинах основою виникнення права членства та набуття членських прав є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до членів колективного сільськогосподарського підприємства та його трудова участь у діяльності цього підприємства.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.09.2018 у справі № 551/647/17, провадження № 61-39066ск18.

Суд погоджується з твердженнями сторони позивача та свідків, що ОСОБА_3 працював у колгоспі «ім. Горького» та в КСП «ім. Свердлова», отримував там заробітну плату. Однак, дані обставини не підтверджують членства ОСОБА_3 у КСП «ім. Свердлова» та не мають вирішального значення. Зокрема, суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 вступав та був членом КСП «ім. Свердлова».

Суд також роз`яснює, що, якщо трудові відносини ОСОБА_3 виникли на підставі трудового договору, а не членства в цьому колективі (в КСП «ім. Свердлова»), то вони не передбачають права на одержання у власність земельної частки (паю). Право на одержання частки землі мають лише члени таких колективів, які залишались у ньому на час приватизації землі. При вирішенні цих питань законодавством не передбачена можливість врахування відроблених особою, яка претендує на отримання земельної частки, трудоднів, виходів на роботу, характеру виконуваної роботи.

Отже, необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно гуртуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 11 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких належних доказів, які б підтвердили членство ОСОБА_3 у КСП «ім. Свердлова» та його право на отримання земельної частки (паю) суду не надано.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Оскільки, факт перебування ОСОБА_3 у членах КСП ім. Свердлова не знайшов свого підтвердження, останній за життя не набув права на земельну частку (пай) в КСП «ім. Свердлова», тому його спадкоємці не можуть ставити питання про спадкування земельної частки (паю).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, про які зазначає представник відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 11 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для

цього.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи встановлено необгрунтованість позовних вимог, суд відмовляє у задоволенні позову саме з цих підстав.

Судові витрати понесені позивачем в сумі 2324,22 грн. не підлягають стягненню з відповідачів, оскільки позов залишено без задоволення, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відмовити.

На рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Олександрівський районний суд Кіровоградської області).

Повний текст рішення суду складено 28.09.2021.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: 27334, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Могилів Курінь, рнокпп - НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_1, місце знаходження: АДРЕСА_2, ордер серія КР № 110401 від 12.03.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 187/н від 21.11.2005.

Відповідач: Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 42-А, код ЄДРПОУ - 04364035.

Представник відповідача: Чебану Володимир Михайлович, місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 42-А, довіреність від 26.04.2021 № 884/01-16.

Відповідач: Олександрівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 78, код ЄДРПОУ - 04055133.

Суддя: /підпис/ Д.В. Мирошниченко

Згідно з оригіналом:

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Судове рішення станом на ____________20___ набрало законної сили.

Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи № 397/1422/20.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області Д.В. Мирошниченко

Копію засвідчено ______________20__