Справа № 2-286/

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 листопада 2010 року                       смт. Совєтський    

Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

    головуючого                 - судді Петрової Ю.В.

при секретарі             - Тріфоновій С.О.

    за участю позивача             - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сектор громадянської імміграції та реєстрації фізичних осіб Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сектор ГІРФО Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим, про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 24 квітня 2005 року вона розірвала шлюб з відповідачем, який у спірному будинку не проживає з 2001 року, оскільки виїхав на постійне місце проживання до Латвії. За таких обставин, вказуючи на те, що вона є власником спірного будинку, вважає, що відповідач втратив право користування спірним будинком.

Третя особа Сектор ГІРФО Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, допитаний 16 серпня 2010 року за дорученням Совєтського райсуду АР Крим у відповідності до умов Мінської конвенції Єлгавським судом Латвійської Республіки відповідач ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, у тому числі пояснив, що виїхав зі спірного будинку з 08 серпня 2001 року, оскільки розірвав шлюб з позивачкою, і з цього часу у будинку не проживав, його не відвідував, витрат з його утримання не несе, а також не заперечував проти розгляду справи за його відсутністю.

Відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та представника третьої особи.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, визначених у позовній заяві, наполягала на їх задоволенні.

    Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, яке видано на підставі рішення виконкому Некрасовської сільської ради від 19 травня 2006 року № 18, є власницею будинку АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Як випливає з матеріалів справи, у зазначеному належному позивачці будинку з 08 лютого 1994 року було зареєстровано відповідача ОСОБА_3, про що свідчить   домова книга для прописки громадян, які мешкають у будинку (а.с. 8 – 9).

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 у спірному будинку не проживає з  серпня 2001 року, витрат з утримання будинку не несе.

Так, згідно довідки виконкому Некрасовської сільської ради Совєтського району АР Крим за вих. № 143 від 23 березня 2010 року, ОСОБА_3 був зареєстрований та фактично проживав у АДРЕСА_1, і виписаний з території Некрасовської сільської ради 09 серпня 2001 року у п. Кайгі Єлгавського району Латвійської Республіки (а.с. 4).

Крім того, відповідач визнав факт не проживання у спірній квартирі, у зв’язку з чим зазначені обставини доказуванню на підставі ст. 61 ЦПК України, не підлягають.  

27 квітня 2005 року шлюб між сторонами у справі розірвано, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 13).

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_3 не проживав у спірному будинку понад встановлений ст. 71 ЖК України строк, протягом якого зберігається право користування жилим приміщенням за тимчасово відсутнім громадянином, що надає суду можливість зробити висновок про те, що відповідач позбавився права користування спірним житловим приміщенням, добровільно здійснив дії, направлені на  припинення  права користування ним спірною  житловою площею.  

Крім того, положеннями ч. 4 ст. 174 ЦПК України передбачається право суду ухвалити рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав, у разі визнання відповідачем позову.

 Правових підстав, які б надавали  суду можливість  вважати, що за відповідачем  зберігається  право на користування жилим приміщенням та поважності причин  його відсутності понад встановлені законом строки, судом при розгляді позову не  встановлено.  

У зв’язку з цим вимоги позивача щодо визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком АДРЕСА_1, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь ОСОБА_2 у сумі 08 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 158, 169, 212-218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_2 задовольнити.

    Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням – будинком АДРЕСА_1.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень, а взагалі 45 (сорок п’ять) гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя  /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова