Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2287/21

Провадження 2-з/711/122/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021року     Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Зайцевій О.І.

за участю:

представника позивачки адвоката: Сібірцевої О.С.

відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача-адвоката: Лепіхіної О.П..

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального повного провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини -,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини.

14 вересня 2021 року через канцелярію суду адвокат Лепіхіна О.П., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про зустрічне забезпечення позову, мотивуючи її тим, що діти з народження та до моменту припинення фактичних шлюбних відносин позивача та відповідача у жовтні 2020 року перебували у постійному контакті з відповідачем, який як батько підтримував на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з дітьми. Так само, контакт між відповідачем та доньками був стабільним та стійким в перші місяці проживання позивача та відповідача окремо в жовтні-листопаді 2020 року. Відповідач мав змогу особисто спілкуватися з дітьми, доньки регулярно проводили з ним час, у тому числі, і протягом декількох днів підряд.

З грудня 2020 року позивач почала чинити перешкоди у спілкуванні відповідача з дітьми, заперечувала необхідність зустрічей батька з доньками і вступила в гострий конфлікт з відповідачем, ініціювавши проти нього численні судові процеси, в рамках яких неодноразово зводила наклеп на відповідача.

17 травня 2021 року у зв`язку з тим, що відповідач в же більш ніж 2 місяці не мав змоги особисто поспілкуватися з дочками через перешкоди з боку позивача, відповідач звернувся з заявою до служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. Проте, жодного результату таке звернення з боку позивача не принесло.

До червня 2021 року відповідач не мав жодного особистого контакту з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через перешкоди з боку позивача. Позивач систематично ігнорувала прохання відповідача щодо особистого спілкування з доньками, що призвело до ситуації, коли відповідач не мав змоги побачитись з ОСОБА_3 з 08 березня 2021 року аж до червня, а з ОСОБА_4 з 24 березня 2021 року аж до червня.

Відповідач акцентує увагу суду , що він, зі свого боку, вчинив всі можливі спроби задля досягнення згоди з позивачем ініціював процес мадіації з позивачем, з якого остання вийшла в односторонньому порядку без зазначення причин; пропонував укласти нотаріальний договір про графік побачень з дітьми та направляв проект позивачу, який був проігнорований останньою; направляв офіційні пропозиції до укладення мирової угоди за посередництвом своїх адвокатів, що також не принесло результатів. Відповідач вже майже рік намагається домогтися права на регулярне спілкування з дітьми, що ігнорується позивачем. Мати ставить конфліктні відносини між сторонами в пріоритет, що спричиняє негативний вплив на дітей і порушує їхні інтереси.

Зазначає, що метою заяви про забезпечення зустрічного позову є забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, у випадку задоволення зустрічних позовних вимог, а саме, в частині забезпечення можливості нормального спілкування відповідача з дітьми. Встановлення на період розгляду справи тимчасового графіку спілкування відповідача та дітей забезпечить реалізацію в майбутньому права батька та дітей на спілкування, відновлення участі батька у вихованні та житті дітей, захисті прав дітей на батьківське спілкування.

Просить забезпечити зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини шляхом:

-Встановлення тимчасового графіку спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою відеозвязку кожного вечора понеділка, середи, п`ятниці та неділі о 19-00 щотижня, за винятком днів, коли діти знаходяться разом з батьком, до моменту вирішення спору по суті;

-Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити підключення дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для спілкування з ОСОБА_1 за допомогою відео-звязку кожного вечора понеділка, середи, п`ятниці та неділі о 19-00 щотижня, за винятком днів, коли діти знаходяться разом з батьком, до моменту вирішення спору по суті;

-Встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом організації особистих зустрічей дітей з батьком за таким графіком: з 15-00 п`ятниці до 20-00 неділі кожного першого та третього тижня кожного місяця; та з 15-00 до 20-00 кожного вівторка та четверга кожного другого та четвертого тижня кожного місяця, до моменту вирішення спору по суті;

-Зобов`язати ОСОБА_2 передавати за її фактичним місцем проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для їхнього спілкування з батьком кожної п`ятниці о 15-00 кожного першого та третього тижня кожного місяця та кожного вівторка о 15-00 кожного другого та четвертого тижня кожного місяця та кожного четверга о 15-00 кожного другого та четвертого тижня кожного місяця до моменту вирішення спору по суті.

Заявник ОСОБА_1 та адвокат заявника ОСОБА_7 в судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі та просили її задоволити.

Адвокат Сібірцева О.С., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 27 травня 2021 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю.

10 серпня 2021 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини об`єднано з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 просить суд:

-заборонити ОСОБА_2 чинити будь-які перешкоди у спілкуванні з його малолітніми дочками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

-Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з його малолітніми дочками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

-Встановити у визначений ним спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітньої доньки ОСОБА_6 ;

-Зобов`язати ОСОБА_2 надавати на запит ОСОБА_1 та будь-яку інформацію щодо життєдіяльності ОСОБА_6 , організовувати технічну можливість для відео-дзвінків чи іншого способу неособистого спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_6 у дні, коли дитина проживає з ОСОБА_2 , на запит ОСОБА_1 ; вчиняти необхідні дії задля підготовки ОСОБА_6 до особистої зустрічі з ОСОБА_1 у дні, коли дитина проживає з ОСОБА_2 , на запит ОСОБА_1 та у відповідності до встановленого способу участі останнього у вихованні дитини; передавати за фактичним місцем проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 його доньку ОСОБА_6 кожного понеділка, кожного першого та третього тижня кожного місяця о 18-00 год. за Київським часом та кожної п`ятниці кожного другого та четвертого тижня місяця о 18-00 год. за Київським часом; передавати за фактичним місцем проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 1ого доньку ОСОБА_6 о 18-00 год. за Київським часом в такі дати: 01 липня; 12 січня; 17 січня; 13 лютого; 10 квітня; 19 червня; 07 серпня; 09 жовтня кожного року, а також першого дня весняних канікул дитини у парних роках та першого дня осінніх канікул дитини у непарних роках, а також 25 грудня у непарні роки та 01 січня у парні роки;

-Встановити у визначений ним спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітньої доньки ОСОБА_5 ;

-Зобов`язати ОСОБА_2 надавати на запит ОСОБА_1 та будь-яку інформацію щодо життєдіяльності ОСОБА_5 ;передавати за фактичним місцем проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 його доньку ОСОБА_5 кожного понеділка, кожного першого та третього тижня кожного місяця о 18-00 год. за Київським часом та кожної п`ятниці кожного другого та четвертого тижня місяця о 18-00 год. за Київським часом; передавати за фактичним місцем проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 його доньку ОСОБА_5 о 18-00 год. за Київським часом в такі дати: 01 липня; 12 січня; 17 січня; 13 лютого; 10 квітня; 19 червня; 07 серпня; 09 жовтня кожного року, а також першого дня весняних канікул дитини у парних роках та першого дня осінніх канікул дитини у непарних роках, а також 25 грудня у непарні роки та 01 січня у парні роки.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду № 727/3856/18 від 06.12.2018, в Постанові Верховного суду № 754/4437/18 від 20.02.2019, в ухвалі Верховного суду № 607/10896/19 від 09 вересня 2019 року.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

В судовому засіданні встановлено, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову фактично є тотожною частині його позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обраний спосіб забезпечення позову не відповідає характеру заявлених вимог.

А тому, суд приходить до висновку до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення  зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 28 вересня 2021 року (з врахуванням вихідних днів).

Головуючий: О. Г. Казидуб