Справа №155/1307/21

Провадження №2-а/155/21/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сметани В.М.,

при секретарі судового засідання Воронюк Н.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача Овсієнка С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 серпня 2021 року поліцейський СРПП ВП №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Петречко Сергій Іванович відносно нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП.

Позивач посилається на неправомірність винесеної постанови, оскільки така складена за відсутності даних про вчинення правопорушення, не містить обґрунтованості вини та доказів вчинення правопорушення. Вважає постанову незаконною, прийнятою без врахування істотних обставин справи та такою, що порушує його права.

Враховуючи вищевикладене, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського СРПП ВП №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Петречка Сергія Івановича від 29 серпня 2021 року серії БАБ №845062, якою накладено адміністративний штраф в розмірі 3400 гривень за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в ньому, просили його задовольнити. Суду пояснили, що позивач ОСОБА_1 не передавав право керування своєму малолітньому синові, оскільки фізично не мав можливості це зробити так як перебував у сильному алкогольному сп`янінні.

Відповідач, суб`єкт владних повноважень, у судове засідання не прибув, свого представника не направив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою серії БАБ №845062 від 29 серпня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень . Згідно даної постанови вбачається, що 28 серпня 2021 року о 23 годині 00 хвилин, в селі Журавники по вулиці Шкільній, ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом марки ИЖ 2126, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який немає права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

З аналізу вищевказаної норми законодавства слід зробити висновок, що неможливо притягнути особу до відповідальності на підставі доказів, які викликають сумніви та, в свою чергу, не встановлюють беззаперечності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1, 6 ст.162 КАС України, передбачено можливість надання відзиву, у якому відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, стороною відповідача протягом усього періоду розгляду справи судом, відзив на позовну заяву надано не було, як і не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем у позовній заяві.

При цьому, оскаржувана постанова не містить зазначення будь-яких доказів, які були взяті за основу поліцейським при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Зокрема, графа оскаржуваної постанови «до постанови додаються» не містить будь-яких записів.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Крім того, відповідно до ч.1 розділу ІІІ інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9).

Як вбачається з матеріалів справи працівником поліції при винесені постанови про накладення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП на ОСОБА_1 , було здійснено з порушенням ч.1 розділу ІІІ інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки, особа, відносно якої здійснювався розгляд справи ОСОБА_1 перебував у безпорадному стані внаслідок сильного алкогольного сп`яніння, що також підтверджено показами свідка ОСОБА_2 .

Так, ч.2 ст.126 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач категорично заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, зазначаючи при цьому, те що міцно спав на задньому сидінні свого автомобіля ІЖ 2126 в селі журавлики Луцького району, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Дозволу на керування автомобілем він нікому не надавав. Прокинувся він після сильного поштовху. Зі слів працівників поліції автомобілем керував його син ОСОБА_1 , який вчинив ДТП. Зазначає, що дозволу на керування авто синові не давав.

Між тим обов`язок щодо збирання доказів та доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, відповідачем не доведено в повному обсязі.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України, передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає, що обставини вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на вищевикладене.

Іншого відповідач суду не довів.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.3 ст.286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання оскаржуваної постанови протиправною, позивач ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту його прав, а належним та ефективним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах є скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд скасовує постанову серії БАБ №845062 від 29 серпня 2021 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 3400 гривень, та закриває провадження по справі.

Частиною 1 статті 139 КАС України, передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 454 гривні, а тому відшкодування вказаної суми коштів, у зв`язку із задоволенням позову, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 72-77, 241-247, 257 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАБ №845062 від 29 серпня 2021 року, складену поліцейським СРПП ВП №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Петречком Сергієм Івановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, а провадження по справі закрити.

В іншій частині вимог позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Горохівський районний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2021 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана