Справа № 214/2152/20

1-кп/214/353/21

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Малаховської І.Б.,

суддів - Попова В.В., Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря - Гейко К.С.,

прокурора - Велігура О.Ю.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Кірлаша В.В., Вязанкіної Н.П., Сушка В.О,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду у місті Кривому Розі, кримінальне провадження №12019040750002303 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч.2, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України, суд, -

Встановив:

В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040750002303 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч.2, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів. А також просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місячці.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає, що підставою застосування та продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 є наявність доведених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість вчинення іншого кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також переховування від органів досудового розслідування та суду. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про слабкість соціальних зв`язків за місцем мешкання, які б могли стримати його не покидати межі міста. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 , будучи знайомим зі свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 може незаконно на них впливати, а також обвинувачується у вчиненні вбивства ОСОБА_7 , тому може незаконно впливати на потерпілих у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_1 будучи судимим вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30.07.2019 за ч. 1 ст. 259, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, жодних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, внаслідок чого обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, а також корисливих злочинів, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Протягом тривалого часу не працевлаштований, засобів до існування не має. Викладене вказує на підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 слугує наявність доведених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_2 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, які б могли стримати його не покидати межі міста. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_2 , будучи знайомим зі свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також застосовуючи насильство щодо потерпілого ОСОБА_8 , обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кількох умисних тяжких злочинів, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Протягом тривалого часу не працевлаштований, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу. Викладене вказує на підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та дає підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 слугує наявність доведених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, які б могли стримати його не покидати межі міста. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 , будучи знайомим зі свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , обвинувачений може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корисливих умисних злочинів, серед яких тяжкий, які вчинив, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Обвинувачений досяг повноліття, не працевлаштований, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу. Викладене вказує на підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та дає підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, зокрема передбачене ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, у зв`язку з чим з метою уникнення вказаного покарання, ураховуючи його вид та розмір, не маючи міцних соціальних зв`язків за місцем проживання ОСОБА_3 може безперешкодно змінити місце свого мешкання, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сушко В.О., кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Захисник Кірлаш В.В. та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Вязанкіна Н.П. кожен окремо, не заперечували проти клопотання прокурора, зазначивши що ризики впливати на свідків відсутні, цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з таких підстав.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.1 КК України, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів.

Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, не одружений. Обвинувачений знайомий зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_6 тому може незаконно впливати на них. Крім того, будучи обвинувачений ОСОБА_1 буду раніше судимий за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30.07.2019 за ч. 1 ст. 259, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, жодних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, та вчинив новий умисний та корисливі злочини, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та вважає за неможливе застосування більш м`якого запобіжного заходу. Таким чином, клопотання обвинуваченого та захисника Сушко В.О. про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України, однак, останній раніше не судимий та має зареєстроване місце проживання.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Підставою продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слугує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний заході у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та покласти обов`язки не залишати приміщення відбування домашнього арешту, з`являтись до суду та без дозволу суду змінювати адресу проживання або реєстрації.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч.2, 185 ч.3 КК України.

Підставою продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слугує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків. Крім того, ОСОБА_2 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, обвинувачується у вчинені кількох умисних тяжких злочинів, які вчинив перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний заході у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та покласти обов`язки не залишати приміщення відбування домашнього арешту, з`являтись до суду та без дозволу суду змінювати адресу проживання або реєстрації.

Керуючись ст.ст. 110, 315-317, 369, 371 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 ( шістдесят ) днів, тобто до 27.11.2021 року.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 , залишати місце свого проживання цілодобово, строком на два місяці, тобто до 29.11.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , строком на два місяці, тобто до 29.11.2021 року, наступні обов`язки:

- не залишати цілодобово приміщення квартири по АДРЕСА_1 .

- прибувати за кожною вимогою до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- не відлучатися без дозволу суду за межі міста Кривого Рогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або реєстрації;

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , залишати місце свого проживання цілодобово, строком на два місяці, тобто до 29.11.2021 року, за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на два місяці, тобто до 29.11.2021 року, наступні обов`язки:

- не залишати цілодобово приміщення квартири АДРЕСА_3 .

- прибувати за кожною вимогою до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- не відлучатися без дозволу суду за межі міста Кривого Рогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або реєстрації.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Сушко В.О. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішеня складено о 10-55 год 30.09.2021 року

Головуючий суддя І.Б. Малаховська

Судді В.В. Попов

О.І. Євтушенко