Справа № 162/494/21

                                                       Провадження № 2/162/191/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 вересня 2021 року                                                 смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Савича А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Гичук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 05.06.2005 між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Великоглушанською сільською радою Любешівського району Волинської області про що зроблено відповідний актовий запис № 6. Від шлюбу у них народилися діти: сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Подружні стосунки за час їхнього спільного проживання поступово погіршилися, зникли взаєморозуміння та повага, стали частими сварки. Вважає, що сенсу в подальшому підтримувати сімейні стосунки немає. Вони є різними людьми, з різними поглядами на життя. Вже тривалий час проживають у батьків позивача разом із дітьми. Фактично сім`я припинила своє існування, у зв`язку з цим вона наполягає на розірванні шлюбу. Попередні спроби зберегти шлюб заради дітей не дали жодного результату. Просить суд звільнити її від сплати судового збору, розірвати їх шлюб та стягнути з відповідача в її користь витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 13.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 07.09.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

На призначену дату судового розгляду 30.09.2021 сторони не з`явились. До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на розірванні шлюбу. Судові витрати та витрати на правничу допомогу просить стягнути з відповідача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.27). Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з`явився, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідною телефонограмою (а.с.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову з таких підстав.

Як убачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 05.06.2005 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб, який зареєстровано Великоглушанською сільською радою Любешівського району Волинської області, актовий запис № 6. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 » (а.с.3).

Копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 19.04.2006, серії НОМЕР_3 від 11.02.2010, серії НОМЕР_4 від 04.09.2013 стверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5-7).

Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як убачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що сторони припинили шлюбно-сімейні стосунки через відсутність взаєморозуміння, втрати почуття поваги один до одного, різні погляди на шлюб та сімейне життя, примирення між ними неможливе.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя сторін є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1300,00 (одна тисяча триста) грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано лише договір про надання правничої допомоги від 20 липня 2021 року (а.с.11), та квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 20 липня 2021 року на суму 1300,00 грн. (а.с.12). Будь-яких інших документів, що підтверджують детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суду надано не було.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 1300,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи приписи ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовною заявою до суду, стягнути з відповідача.

На підставі статей 24, 56, 110, 112, 113 СК України, керуючись статтями 10, 12, 13, 27, 77-81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.06.2005 Великоглушанською сільською радою Любешівського району Волинської області, актовий запис № 6, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 700,00 (сімсот) грн.

У решті позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 30 вересня 2021 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області                                                                А.С. Савич