Справа № 33-405/2010 р.           Головуючий у 1 інстанції : Кобилецький І.Ф.

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді судової палати в кримінальних справах Шахової О.Г., з участю прокурора Єреп В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за протестом Ніжинського міжрайонного прокурора  на постанову  Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 липня 2010 року.

ВСТАНОВИВ:

         Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 липня 2010 року

  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не одруженого, працюючого в ТОВ „Ніжин райпаливо” ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Як встановив суд, 06 червня 2010 року   близько 6.25 год., ОСОБА_2 в с. Вертіївка Ніжинського району керував транспортним засобом – мотоциклом марки „Мінськ”, державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України  та скоїв правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

На дане рішення  Ніжинським міжрайонним прокурором поданий протест з проханням скасувати постанову суду, а справу закрити, в зв’язку з тим, що суд наклав на правопорушника адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, не з’ясувавши питання чи одержував правопорушник посвідчення на право керування транспортними засобами. При проведенні перевірки додержання законів при виконанні постанов органів Державтоінспекції по справах про адміністративні правопорушення 12.10.2010 року, було встановлено, що Ніжинським відділенням ДАІ залишається не виконаною зазначена вище постанова суду, щодо вилучення у правопорушника посвідчення водія, якого останньому не видавалося.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи прокурора вважаю, що протест підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06 червня 2010 року, який складено у присутності двох свідків, поясненнями останніх, висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого він перебував в стані алкогольного сп'яніння та власним визнанням своєї вини.

Враховуючи наявні в справі докази, суд обґрунтовано дійшов висновку, щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Санкція даної статті, за якою ОСОБА_2 визнаний винним, є альтернативною, що давало можливість суду визначити стягнення на підставі ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Однак, суд, всупереч вимогам ст.ст.251,252 КУпАП, визначаючись в мірі адміністративного стягнення щодо правопорушника, не забезпечив всебічне, повне й об’єктивне з’ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного  її вирішення, що в свою чергу тягне за собою скасування судового рішення.

З пояснень свідків, в присутності яких був складений протокол (а.с.4,5) вбачається, що ОСОБА_2 не мав посвідчення водія на право керування даним видом транспорту. В самому протоколі про адміністративне правопорушення також відсутнє посилання на посвідчення водія. В судовому засіданні взагалі дана обставина судом не вияснялася і не досліджувалася.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, в  постанові „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 13.02.2005 року за №14, в п.28 зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не має.

Ніжинською міжрайонною прокуратурою з цього приводу була проведена перевірка, внаслідок якої було встановлено, що ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував і взагалі раніше його не мав, що підтверджується відповідними доказами.

Прокурор подав протест на постанову суду з пропуском встановленого строку, однак у зв'язку із наведеними в клопотанні підставами вважаю за необхідне поновити строк на оскарження.

Відповідно до ст.38 КУпАП по справам про адміністративні правопорушення, що підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

У даному випадку правопорушення було скоєно 06.06.2010 року, тобто тримісячний строк для притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника сплинув.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38,293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -                                                                                                                                                                                                        

                                                   ПОСТАНОВИВ:

          Поновити строк на оскарження постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 липня 2010 року.

          Протест Ніжинського міжрайонного прокурора Чернігівської області задовольнити.                                                                                                                                          

          Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від  06.06.2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати і провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Чернігівської області                                                  О.Г. Шахова