Справа № 752/2463/21

Провадження № 2/752/4871/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 вересня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кахно І. А.,

за участю секретаря Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеному позовного провадження без виклику сторін в судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 4394, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») заборгованості у розмірі 57 096,30 грн за договором банківського поточного (карткового) рахунку № 0027\082364-2Р від 15 листопада 2012 року; вирішити питання про стягнення на користь позивача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що виконавчий напис нотаріуса вчинений поза межами строку, передбаченого для вчинення зазначеної нотаріальної дії, тобто з дня виникнення права вимоги банку до ОСОБА_1 на день вчинення виконавчого напису нотаріуса № 4394 від 23 серпня 2018 року минуло понад три роки. Між тим, засвідчену нотаріусом суму заборгованості неможливо вважати безспірною, оскільки банком при зверненні до нотаріуса не було надано первинних бухгалтерських документів, що були оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищенаведене, враховуючи відсутність документів, які б підтверджували безспірність суми заборгованості, недотримання кредитором та нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, а також невідповідність виконавчого напису вимогам чинного законодавства, а тому на думку представника позивача виконавчий напис № 4394 від 23 серпня 2018 року повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у цивільній справі

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М., зареєстрованого в реєстрі за № 4394, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором від 15 листопада 2012 року № 0027/082364-ZP.

Надалі, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. завірені належним чином копії нотаріальної справи за виконавчим написом нотаріуса №4394 від 23 серпня 2018 року, про що постановлено ухвалу суду від 24 лютого 2021 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року судовий розгляд у справі відкладено на 15 червня 2021 року у зв`язку із не надходженням матеріалів від ПН КМНО Гамаль І.М.

15 червня 2021 року судовий розгляд у справі повторно відкладено на 06 вересня 2021 року з аналогічних підстав.

01 липня 2021 року на адресу суду надійшли належним чином завірена копія нотаріальної справи за виконавчим написом нотаріуса № 4394 від 23 серпня 2021 року для подальшого розгляду справи та прийняття рішення по суті позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, яку відповідач отримав 07 червня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавали, однак разом із наданою до суду належним чином завіреною копією нотаріальної справи за виконавчим написом нотаріуса № 4394 від 23 серпня 2021 року, ПН КМНО Гамаль І.М. просила здійснювати розгляд зазначеної справи за її відсутності.

З урахуванням дотримання розумних строків розгляду справи, на підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та прийшов до наступного висновку.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини

Судом установлено, що 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4394, яким запропоновано стягнути на користь АТ «Укрсоцбанк» (попередня назва - публічне акціонерне товариства «Укрсоцбанк») заборгованість за договором банківського поточного (картового) рахунку № 0027\082364-ZP від 15 листопада 2012 року, який укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 так як строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 15 листопада 2012 року по 30 травня 2018 року.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі договору банківського поточного (карткового) рахунку № 0027\082364-ZP від 15 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , предметом якого є відкриття банком поточного (карткового) рахунку на наступних умовах, зокрема: банк встановлює клієнту кредитну лінію в сумі не більше 50000 строком на рік, тобто на 364 (365) календарних днів з моменту надання кредиту з можливістю його автоматичного продовження.

Надалі, 24 грудня 2013 між сторонами була укладена анкета 0020031678 для надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк».

Із матеріалів нотаріальної справи вбачається, що уповноважений представник банку 23 серпня 2018 року звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису до ПН КМНО Гамаль І.М. та на підтвердження безспірної заборгованості позивача перед АТ «Укрсоцбанк» було надано, зокрема: оригінал кредитного договору; виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення; повідомлення про порушення основного зобов`язання та докази про належне повідомлення боржника.

Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. винесено ряд постанов в рамках примусового виконання виконавчого напису нотаріуса ВП № 57206236, а саме: про відкриття виконавчого провадження від 13 вересня 2018 року; про арешт коштів боржника від 03 жовтня 2018 року.

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду

Відповідно до положень статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно положень статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до положень пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності із встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Нормативними положеннями пункту 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

При цьому, стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Установлено, що на час вчинення оспорюваного виконавчого напису від 23 серпня 2018 року за реєстровим № 4394, яким стягнуто безпосередньо заборгованість за кредитом, кінцевий термін повернення основної заборгованості настав - 15 листопада 2013 року, отже, вказаний строк є кінцевим строком погашення заборгованості та саме з цього строку у банку виникнуло право вимоги до боржника про сплату заборгованості за кредитним договором.

Необхідно зазначити, що підписуючи 24 грудня 2013 року анкету 0020031678 для надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» сторони нібито продовжили строк надання кредитної ліній, яка відповідно до умов надається строком на один рік, тобто 364 (365) календарних днів, однак з даного приводу необхідно навести висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року № 308/2313/15-ц, де зазначено наступне: «автоматичне неодноразове продовження дії картки, на яке посилався позивач обґрунтовуючи підстави позову, не змінює терміну виконання кредитного зобов`язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає. Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов`язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки».

Отже, кінцевим терміном повернення основної заборгованості необхідно вважати 15 листопада 2013 року, як наслідок з цієї дати банку фактично стало відомо про порушення боржником виконання умов кредитного договору, відповідно з цієї дати протягом трьох років у банку існувало законодавчо закріплене право на звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, тобто до 15 листопада 2016 року.

Тобто, з дня виникнення права вимоги у кредитора до позивача станом на час вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років.

У той же час, за виконавчим написом стягнуто заборгованість за відсотками, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з моменту укладення кредитного договору по 30 травня 2018 року, що не відповідає приписам статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат".

Крім того, стягуючи з позивача суму заборгованості за відсотками по 30 травня 2018 року, приватний нотаріус не врахував висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, нотаріус порушив законність нарахування відсотків за кредитним договором, оскільки після 15 листопада 2013 року, тобто після настання строку виконання кредитного договору, кредитор міг здійснювати лише нарахування згідно з приписами частини другої статті 625 ЦК України.

За встановлених обставин відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, що виник на підставі кредитного договору № 0027\082364-ZP від 15 листопада 2012 року та зазначений у виконавчому написі нотаріуса є безспірним за строком виникнення права пред`явлення вимоги та нарахованими відсотками, що підтверджується, між тим, постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі 761/31911/16 та свідчить про порушення Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відтак, вказана у виконавчому написі сума є не безспірною.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які спростовують безспірність суми боргу, зазначеної у виконавчому написі нотаріуса, що оскаржується.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень статей 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з вищевикладеної норми, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 908 грн, платіжне доручення про сплату позивачем зазначених коштів, міститься в матеріалах справи.

Керуючись статями 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за № 4394 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) (правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк» ( код ЄДРПОУ 23494714) заборгованості у розмірі 57 096,30 грн за договором банківського поточного (карткового) рахунку № 0027\082364-2Р від 15 листопада 2012 року.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

відповідач - акціонерне товариство «Альфа Банк», адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ 03150; код ЄДРПОУ:23494714.

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, адреса: вул. Панаса Мирного, 14, м. Київ, 01011.

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Павелків Тетяна Леонідівна, адреса: вул. Златоустівська, 55, офіс 61, м. Київ, 01135.

Суддя І. А. Кахно