Справа 1-71/2010

                                                В И Р О К

                  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

        1 листопада 2010 року         Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді                                    Маліченка В.В.

при секретарі                                               Ворона І.А.

з участю прокурора                                     Спесивцева М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оржиця кримінальну справу про обвинувачення:  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Нижній Булатець, Лубенського району Полтавської області, мешканця с. Пулинці, Лубенського району Полтавської області, одруженого, не працюючого, українця, громадянина України,  згідно ст.89 КК України не судимого,

 у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 3 ст. 185  КК України,

                                                             В С Т А Н О В И  В :

3 липня  2010 року, приблизно о 23.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, таємно проник на подвір’я  господарства, ОСОБА_2, розташованого в с. Загребелля, Оржицького району Полтавської області, де із запертих на навісний замок дверей сараю, руками вирвав прибоєць, та викрав три куриці  вартістю 30 грн. кожна та одного півня вартістю 40 грн. Викрадених курей, у знайденому там же мішку переніс до свого помешкання та зберігав двох курей у сараї а одну курицю та півня у будинку, в скрині.  

  Викраденням птиці потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 130 грн.

         Своїми діями ОСОБА_1, вчинив злочин, тобто  таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в інше приміщення,  який передбачений частиною 3 статті 185 КК України.  

        Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю.  Розкаюється у вчиненому, посилаючись на те, що перебував у стані алкогольного сп’яніння.

        Згідно ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, судом не досліджувались докази вини підсудного  стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

         Підсудний   має  нести кримінальну відповідальність за ч. 3 ст.  185 КК України як  за  таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в інше приміщення.  

Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно, поєднану з проникненням в інше приміщення. Як видно із довідки про судимість ОСОБА_1, був засуджений Лубенським міським судом Полтавської області 14 грудня 2006 року на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. 20 січня 2010 року постановою Оржицького районного суду його звільнено від подальшого відбування покарання.

        Відповідно до п.1 ч.1 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.

Отже кваліфікація дій підсудного за ознакою повторності є зайвою, тому суд приходить до висновку про виключення  із обвинувачення кваліфікацію його дій за ознакою повторності.

         Призначаючи підсудному покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винуватого   та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному, суд визнає його щире каяття та активне сприяння  у розкритті злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Згідно медичного освідування  підсудний ОСОБА_1, здоровий, обмежено працездатний, примусового лікування від алкогольної залежності не потребує.

          Суд прийшов до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у межах санкції статті за цей злочин і вважає, що такого покарання буде необхідно і достатньо для його виправлення та попередження нових злочинів.  

           Враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, його вік, незначну суму крадіжки, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, думку прокурора, потерпілої, суд приходе до висновку про можливість виправлення  його  без відбування покарання  і вважає можливим звільнити  його на підставі ст. 75 КК України,  від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком та покласти на нього обов’язки передбачені ст. 76 КК України.

   Речові докази   належить передати потерпілій як їй належні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд, -

                    З А С У Д И В:

    ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання  у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з  випробуванням з іспитовим строком  3(три) роки.

  У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов’язки:

               -  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

     - періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

              Запобіжний захід  до набрання вироком чинності  залишити попередній - підписку про невиїзд.  

Речові докази:  три куриці та одного півня, вилучені у підсудного та які передані на зберігання  ОСОБА_2, передати останній на правах їй належних.

На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд протягом п’ятнадцяти діб після проголошення вироку.

           С уддя                                В.В.Маліченко