Справа № 2-1927/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді – Вуїва О.В.
при секретарі -- Кашарайло А.А.,
за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки в спільному сумісному майні ,
ВСТАНОВИВ :
В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки в спільному сумісному майні в якому вказувала, що згідно свідоцтва про право власності від 12 січня 1978 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 січня 1978 року ОСОБА_3 стала власником 2/3 часток житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – власниками по 1/6 частці цього майна кожний.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 18 червня 1994 року за №3748 їм на праві спільної сумісної власності також належала й земельна ділянка, площею 0,0475 га., розташована за цією ж адресою та призначена для обслуговування житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Після його смерті відкрилася спадщина в склад якої входить право власності в спірній земельній ділянці.
В той же час невизначеність часток в праві спільної сумісної власності створює ОСОБА_2, як спадкоємцю першої черги за законом, що бажає використати своє право на отримання частки спадкового майна, перешкоди в прийнятті спадщини та оформленні спадкових прав.
Тому, враховуючи відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстави невизначеності частки спадкодавця в спільному майні, позивачка просила про задоволення позову, а саме про визначення частки ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності щодо спірної земельної ділянки відповідно до його частки в будинку, для обслуговування якого надавалася ця ділянка.
Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та повне визнання позову.
Суд вважав можливим розглядати справу без участі відповідачки ОСОБА_4, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення позивачки, відповідачки ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків визнання позову відповідачами, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 12 січня 1978 року за №61 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 січня 1978 року за №60 ОСОБА_3 стала власником 2/3 часток житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 (до шлюбу – ОСОБА_3) та ОСОБА_5 – власниками по 1/6 частці цього майна кожний (а.с. 9, 11).
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 18 червня 1994 року за №3748 їм на праві спільної сумісної власності також належала й земельна ділянка, площею 0,0475 га., розташована за цією ж адресою та призначена для обслуговування житлового будинку (а.с. 6, 20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 4).
Після його смерті відкрилася спадщина в склад якої входить право власності в спірній земельній ділянці.
Невизначеність часток в праві спільної сумісної власності створює ОСОБА_2, як спадкоємцю першої черги за законом (а.с. 5), що бажає використати своє право на отримання частки спадкового майна, перешкоди в прийнятті спадщини та оформленні спадкових прав, що підтверджується письмовою відмовою нотаріуса в оформленні спадкових прав (а.с. 8).
Відповідно до ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно п. «в» ч. 2 ст. 89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.
Майно, що знаходиться в спільній сумісній власності, має особливий правовий режим та пов’язане з наявністю певних додаткових обмежень щодо його розпорядження, спадкування, тощо.
Згідно ст. 89 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно до абз. 3 п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за №20 від 22 грудня 1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, видкритті після нього спадщини.
В той же час положення ч. 4 ст. 120 ЗК України та п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вказують на те, що частки в праві власності на земельну ділянку співвласників жилого будинку співвідносяться з розміром їхніх часток у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки в спільному сумісному майні – задовольнити повністю.
Визначити, що ОСОБА_5 належить 1/6 частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0475 гектарів, розташовану на території Вознесенської міської ради Миколаївської області та призначену для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: /підпис/ О.В. Вуїв
Згідно з оригіналом: суддя:
- Номер: Б/н1485
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1927/2010
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Вуїв Олег Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.12.2015
- Дата етапу: 07.12.2015