Справа № 2-1899/2010р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі: головуючого  - судді  Вуїва О.В.,  при секретарі –  Кашарайло А.А.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до                   ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в якій вказувала, що вона має з відповідачем спільного малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні останньої.

ОСОБА_2 є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, проте постійної матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_3 не надає.

Тому, враховуючи те, що відповідач має змогу та зобов’язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, позивачка просила суд стягувати з ОСОБА_2 кошти (аліменти) в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 вересня 2010 року і до  досягнення сином повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги визнав повністю, пояснивши, що має задовільний стан здоров’я, інших осіб не утримує, не працює.

Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи   в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків визнання позову відповідачем, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Зокрема, судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні останньої.

ОСОБА_2 є працездатною особою, не працює, має задовільний стан здоров’я, аліменти на користь інших осіб не сплачує.

В той же час,  постійної матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_3 не надає.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними  повноліття.

Ст. 181 ч.3 та  ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду  кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання сина у визнаному ним розмірі, а саме 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч.1, 3 ст. 88 ЦПК України, п. 5 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача також підлягають стягненню 120 грн. витрат з   інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Вознесенська та 51 грн. державного мита на користь місцевого бюджету                             м. Вознесенська.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК  України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 вересня 2010 року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 51 (п’ятдесят одну) гривню  державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_2  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень  на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: