Справа № 2-7538/10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня  2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

 головуючого – судді Дрішлюка А.І.,

 при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -  

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням звернувся ОСОБА_1. Обґрунтовуючи заявлені  вимоги позивач зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Окрім позивача за вказаною адресою зареєстрована його мати – ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_2. З жовтня 2006 року відповідачка в квартирі не проживає. Позивач просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що  втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час, місце і дату  судового засідання повідомлялася належним чином, в порядку передбаченому ч. 9 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України, тому з опублікуванням оголошення про виклик,  вважається повідомленою про час і місце розгляду справи.  Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням  ст. 224 ЦПК України.

    Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1  належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 02.10.2006 року   (а.с.10) , посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4.

    З довідки, виданої ЖКС «Черьомушки», вбачається, що за спірною адресою зареєстровані: позивач - ОСОБА_1, його мати - ОСОБА_3, його  донька - ОСОБА_2  (а.с.13).

З жовтня 2006 року ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі. Факт непроживання відповідачки підтверджується актом, посвідченим ЖКС «Черьомушки» (а.с.14) .

 Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.  

Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Оскільки з наданих суду доказів вбачається відсутність відповідачки в спірному жилому приміщенні понад встановлені законом строки, за відсутності її заперечень при заочному розгляді справи, суд задовольняє позов.  

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд,  який  ухвалив  рішення,  може визначити порядок його виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання,  про  що  зазначає  в рішенні. Згідно зі ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з  реєстрації  місця  проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи,  запиту  органу  реєстрації  за новим  місцем  проживання  особи,  остаточного  рішення  суду (про позбавлення  права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування   житловим   приміщенням,   визнання  особи  безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після  набуття ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідача за вищевказаною адресою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 405  ЦК України, ст.ст. 6,7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”,  ст.ст. 10, 60, 61, 74, 130, 208, 209, 212, 213-215, 224-225 ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що  втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Встановити порядок виконання рішення, визначивши, що це рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ                         А.І.ДРІШЛЮК