справа №619/2659/21

провадження №1-кп/619/280/21

УХВАЛА

іменем України

01 жовтня 2021 року                                                        м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі:        головуючого        судді                                        Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання                Мєщан І.С.

прокурора                                                Середи С.С.

обвинуваченого                                         ОСОБА_1

захисника                                                Сагайдак Е.С.

представника потерпілих                                Довгополої О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021220000000474 від 27.03.2021 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березівське Дергачівського району Харківської області, громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, так як ризики, які мали місце при обранні запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати, а саме він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сагайдак Е.С. заперечували проти задоволення клопотання, вказали що ризики при подовженні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою - не доведені, в судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину, має стійкі соціальні зв`язки, у нього є сім`я, тяжко хвора мати, розкаюється в скоєному злочині.

В судовому засіданні представник потерпілих Довгопола О.О. покладалась на розсуд суду.

Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників судового провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

Як передбачено ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали до 05 жовтня 2021 року, судове провадження не завершене до його спливу.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися, фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 тяжкого злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із видом та розміром можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись статтями 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд,

постановив:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» по 01 грудня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дергачівський районний суд Харківської області, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

                Суддя Н. Ю. Кононихіна