Справа №2-А-446/2010р.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  01 листопада 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді  – Вуїва О.В.,

        при секретарі   – Кашарайло А.А.,

 за участю: позивача – ОСОБА_1,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування , -  

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування.

В обгрунтування позову зазначав, що 24 серпня 2010 року інспектор роти ДПС ВДАЇ  м. Кривий Ріг УМВС України в Дніпропетровській області Ветушний О.П. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу 24 серпня 2010 року о 22 годині 55 хвилин в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на вул. Урицького ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ФАВ» реєстр. номер НОМЕР_1, в порушення п.п. 11.2, 11.5 ПДР України здійснив рух на дорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку у крайній лівій смузі при вільній правій, при цьому не виконуючи поворот ліворуч або розворот, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП.

На підставі протоколу інспектором в цей же день було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач вважав, що постанова винесена без врахування обставин справи та з процесуальними порушеннями, а саме з підстав:

1.   відсутності правопорушення взагалі, оскільки він здійснював об’їзд автомобіля, що був розташований на правій смузі для руху за 100 м. до зупинки його працівниками ДПС та після виконання маневру мав намір повернутися на праву смугу для руху, однак був зупинений працівниками ДАЇ;

2.   процесуальних порушень, а саме того, що під час винесення оскаржуваної постанови працівник ДПС не спростував його заперечень та не допитав свідка. Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення складений нечітко та незрозуміло.  

Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання та заяви до суду не надходили.  

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття представника відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, а також надіслані  на адресу суду відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до протоколу серії АЕ1 № 127081 та постанови АЕ № 374647  24 серпня 2010 року о 22 годині 55 хвилин в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на вул. Урицького ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ФАВ» реєстр. номер НОМЕР_1, в порушення п.п. 11.2, 11.5 ПДР України здійснив рух на дорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку у крайній лівій смузі при вільній правій, при цьому не виконуючи поворот ліворуч або розворот, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП.

Вказані обставини додатково підтверджуються поясненнями самого позивача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в якому останній зазначав, що він здійснював об’їзд автомобіля, що був розташований на правій смузі для руху за 100 м. до зупинки його працівниками ДПС та після виконання маневру ще не повернувся на праву смугу для руху.

Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Зі змісту положень п.п. 11.2, 11.5 ПДР України вбачається те, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

При цьому негайно після виконання маневру об’їзду перешкоди водій зобов’язаний повернутися на праву смугу для руху.

В той же час ОСОБА_1 в судовому засіданні не надав належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, що можуть підтвердити обставини, викладені ним в позовній заяві.

Не знайшли свого підтвердження й твердження позивача, що під час винесення оскаржуваної постанови працівник ДПС допустив процесуальні порушення, оскільки не допитав свідка.

Зокрема в протоколі та матеріалах адміністративної справи відсутні відомості щодо наявності на час виявлення та фіксування факту порушення таких свідків.

Незначні процесуальні порушення, що мали місце при складанні протоколу (наявність в ньому скорочень, нечітке зазначення посади особи, що складала протокол) не мають суттєвого значення, а тому не приймаються судом до уваги.

Таким чином суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги п.п. 11.2, 11.5 ПДР України, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 122 КупАП.

Виходячи з встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Тому, керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167 КАС України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:  

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - відмовити .  

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:      /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: