Справа №22ц-3675 /10 Головуючий у 1 інстанції – Ковтуненко В.В.
Категорія 27 Доповідач –Завидовська-Марчук О.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
8 вересня 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Завидовська-Марчук О.Г.
суддів: Данилюк В.А., Осіпука В.В.,
при секретарі –Дуткіній Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву відповідача про повернення сплачених судових витрат за подання апеляційної скарги на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2010 року в справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2010 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції задоволено частково.
Відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на це рішення, за подачу якої вона сплатила судовий збір в розмірі 172 грн. 56 коп., згідно квитанції від 20 вересня 2010 року № 4834356 (а.с. 85) та оплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом в розмірі 120 грн. згідно квитанції № 4834422 від 20 вересня 2010 року. (а.с. 86).
Ухвалою апеляційного суду від 29 жовтня 2010 року на підставі п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України закрито провадження у даній справі, оскільки позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
5 листопада 2010 року відповідач по справі ОСОБА_2 подала до апеляційного суду заяву про повернення сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи за даним позовом, понесених нею при розгляді апеляційним судом даної справи.
Згідно зі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», пп. 16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 р. № 15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.
Частиною 1 п.5 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі. Отже заява відповідача про повернення суми сплаченого судового збору підлягає до задоволення
В ч.2 ст. 83 ЦПК України наводиться виключний перелік, в яких випадках сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду:
1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 статті 205 цього Кодексу;
5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 статті 207 цього Кодексу.
Оскільки зазначеною нормою не передбачена можливість повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у випадку закриття провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, тому не може бути задоволена заява відповідача про повернення сплаченої сума коштів на оплату витрат на ІТЗ розгляду справи апеляційним судом.
Керуючись ст.ст.83 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Заяву відповідача ОСОБА_2 про повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи задовольнити частково.
Зобов'язати фінансовий орган – управління Державного казначейства України в м. Луцьку повернути відповідачу ОСОБА_2, яка проживає АДРЕСА_1 сплачений нею за квитанцією № 4834356 від 20 вересня 2010 року судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві ) грн. 56 коп.
У повернені сплаченої суми коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: