У Х В А Л А                                               № 1-68/10        

                  І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва

 в складі: головуючого –                                          судді Павленко О.П.

                 суддів                                                                  Горб І.М., Марчук Н.О.

             при секретарі                                                       Расуловій С.Ф.

                з участю прокурора                                             Єфімова А.А.

             захисника - адвоката                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого  директором ТОВ «Контракт плюс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимого

у вчиненні злочинів,  передбачених ст. 15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.1 КК України,  

                                        в с т а н о в и в :

У судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_2 – адвокат             ОСОБА_1. заявила клопотання про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів,  передбачених ст. 15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.1 КК України, прокурору на додаткове розслідування, посилаючись на те, що під час досудового слідства були порушені вимоги ст. 22 КПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, а також допущена неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Як зазначила захисник, висновки судово-почеркознавчої експертизи, яка призначалась під час судового слідства, свідчать про безпосередню причетність ОСОБА_3 до тих злочинів, які інкримінуються ОСОБА_2., без встановлення ролі ОСОБА_3 у злочинних діях неможливо зробити висновок про дійсну роль та участь ОСОБА_2 у будь-яких діях. Зазначені обставини, на думку захисника, не можуть бути належним чином перевірені судом під час судового слідства,  повинні бути встановленні виключно шляхом проведення додаткових слідчих дій під час додаткового розслідування.  

Підсудний ОСОБА_2.  клопотання захисника підтримав.

Прокурор вважає, що за наслідками проведеного судового слідства, а також з урахуванням висновків судово-почеркознавчої експертизи, вбачається причетність ОСОБА_3 до злочинних дій. Оскільки без встановлення ролі та участі ОСОБА_3 в тих злочинних діях, в яких обвинувачується виключно ОСОБА_2., неможливо об’єктивно встановити фактичні обставини справи, прокурор не заперечує проти направлення кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування.    

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про те, що клопотання захисника підлягає задоволенню.

Згідно ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого.

В даному випадку зазначені вимоги закону були порушені, показання свідків, якими обґрунтовується  обвинувачення ОСОБА_2 мають суттєві протиріччя, які неможливо усунути в ході судового слідства. Обставини справи, які потрібно встановити, потребують проведення слідчих дій, і під час судового розгляду, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, не можуть бути з’ясовані, з огляду на наступне.

   Так, органом досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується у тому, що він, починаючи з 14.06.2000 року фактично виконував на ТОВ ВКК «Доктор» організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, тобто являючись службовою особою вказаного підприємства, протягом 2001 – січня 2002 року, діючи із корисливих спонукань, вчинив замах на заволодіння державним майном в сумі 1 млн. грн., що є особливо великим розміром та у 4 кварталі 2001 року, за невстановлених слідством обставин, отримав реквізити підприємства, придбаного з метою здійснення фіктивного підприємництва – ПП «ВМК» і його печатку, після чого у невстановлений день грудня 2001 року, знаходячись у невстановленому місці на території м. Києва, склав ряд завідомо підроблених документів від ПП «ВМК», які були відображені в бухгалтерському обліку ТОВ ВКК «Доктор».

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе не визнав та показав, що станом на грудень 2001 року не працював  на посаді комерційного директора ТОВ ВКК «Доктор» і не  являвся  службовою особою товариства, оскільки був звільнений за власним бажанням ще в травні 2001 року і ніякого відношення до будь-якої, в тому числі і господарсько-фінансової діяльності товариста, з того часу не має. З 31.05.2001 року він працював виключно директором ТОВ «Євроспіріт», директором ТОВ ВКК «Доктор» був ОСОБА_6, який і здійснював господарсько-фінансову діяльність цього товариства. ОСОБА_3. працював в юридичній фірмі, надавав консультативні послуги як ТОВ ВКК «Доктор», так і ТОВ «Євроспіріт», ОСОБА_4, як він ( підсудний) вважав на той час, був особистим водієм ОСОБА_3

Наскільки він пам’ятає, ОСОБА_4  в кінці 2001 – на початку 2002 року йому розповідав, що на адресу ТОВ ВКК «Доктор» надійшла комерційна пропозиція від ПП «ВМК» з рекламою програмного продукту, але з цього приводу він ніяких порад ОСОБА_6 не давав, оскільки не розуміється в цьому питанні, у ТОВ ВКК «Доктор» на той час не працював та це питання взагалі його не цікавило. При яких обставинах ОСОБА_6. домовлявся  про купівлю  програмного продукту він не знає. В період слідства йому стало відомо, що договір купівлі-продажу № 27 від 12.12.01 р. між ТОВ ВКК ?октор" та ПП ?МК" підписали ОСОБА_3. та ОСОБА_6, які й спланували ті злочинні дії, у вчиненні яких в подальшому обвинуватили його після того, як він заявив про вимагання хабара спочатку у ОСОБА_6, а потім і у нього, податківцями.              ОСОБА_3. та ОСОБА_6 з цих же підстав обмовляють його.

Крім того ОСОБА_2. показав, що печатку ПП ”ВМК”, яку було вилучено з офісу ТОВ ВКК ?октор", туди підкинув саме ОСОБА_4, приміщення по                                   вул. Тимошенко,19 в м. Києві  використовувалося одночасно як офіс і ТОВ ВКК ?октор", директором якого був ОСОБА_6. і  ТОВ “Євроспіріт”, генеральним директором якого працював він.

Органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів,   передбачених ст. 15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.1 КК України, обґрунтовується показаннями ОСОБА_6., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5

Будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що наприкінці грудня 2001 року до нього звернувся комерційний директор ТОВ “Доктор” ОСОБА_2. з пропозицією придбати програмний продукт, а потім його перепродати і на цьому відновити нормальну діяльність ТОВ ВКК «Доктор», яке фактично було на грані банкрутства. На цю пропозицію він погодився, ОСОБА_2 пояснив, що він безпосередньо буде займатися цією угодою. Через деякий час ОСОБА_2 повідомив йому про необхідність поїхати в офіс фірми для підписання угоди. Вони поїхали в офіс фірми, де працював ОСОБА_3. на бул. Л.Українки в м. Києві  і, коли приїхали туди, то документи вже були оформлені – в договорах стояли підписи директора та печатка  ПП «ВМК». В той час в офісі знаходились ОСОБА_3. та ОСОБА_4, яке вони мають відношення до цієї угоди йому невідомо, але, як він зрозумів, ОСОБА_3. в усьому був обізнаний, оскільки саме він передавав йому договір та інші документи. Він (свідок) поставив свій підпис від імені  ТОВ ВКК «Доктор». Цей програмний продукт вони з ОСОБА_2 придбали за 6 000 000 грн., розрахувалися векселем, який він придбав у ТОВ «Євроспіріт», але фактично за придбаний продукт вони не розрахувалися, оскільки не було таких коштів. Програмний продукт він разом з ОСОБА_2 придбали з метою в подальшому його продати, проте не змогли цього зробити, тому у них виникли проблеми з податками, оскільки в декларації вони зазначили 1 млн.грн. ПДВ. При оформленні  договору купівлі-продажу  програмного продукту він вважав, що директором  ПП ”ВМК” був ОСОБА_3., хоча в підписах як директор був зазначений ОСОБА_7 якого він ніколи не бачив. Після підписання договору та накладних він із ОСОБА_2. забрав документи, диск з програмою. Оскільки програмний продукт було придбано, він і відобразив цю операцію в декларації за результатами господарської діяльності  підприємства  ТОВ ВКК «Доктор» за 2001 р., яку підписав.

Свідок також пояснив, що ОСОБА_2. він звільнив з посади комерційного директора ТОВ ВКК «Доктор» «заднім числом» вже після того, як ОСОБА_2. затримали працівники міліції. Під час обшуку, який проводився в приміщенні офісу ТОВ ВКК «Доктор» працівниками міліції, були виявлені печатка та деякі документи                          ПП «ВМК», хто саме їх приніс в офіс, йому невідомо, про будь-яку діяльність ПП «ВМК» йому також невідомо.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала головним бухгалтером ТОВ «Євроспіріт» з 1999 р. по 2006 р. Директором товариства був ОСОБА_2, а комерційним директором ОСОБА_6 В 1999-2001 р.р. вона за сумісництвом працювала в ТОВ «Доктор», де директором був ОСОБА_6, а комерційним директором ОСОБА_2  На початку 2001 року у ТОВ «Доктор» почалися фінансові труднощі, тому в середині року ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_2 було прийнято рішення про звільнення усіх працівників товариства, крім директора                ОСОБА_6 В один день в травні 2001 року вона підготувала накази про звільнення усіх працівників ТОВ «Доктор», у тому числі і комерційного директора ОСОБА_2. Зазначену інформацію вона подала до пенсійного фонду та податкового органу, до банківської установи вони забула подати інформацію про те, що ОСОБА_2 вже не є комерційним директором ТОВ «Доктор». В подальшому, коли почались податкові перевірки ТОВ «Доктор», наказ про звільнення ОСОБА_2. зник. Оскільки цей наказ вимагали співробітники правоохоронних органів, вона зробила на прохання ОСОБА_6 дублікат наказу.

Крім того, свідок показала, що після того, як почались податкові перевірки ТОВ «Доктор» та ОСОБА_6 і ОСОБА_2. постійно викликали до податкових органів, в один із днів, у відсутність директорів, в офіс зайшов ОСОБА_4, який попросив дозвол на відправку термінового факсу. Вона такий дозвіл дала, ОСОБА_4 зайшов до кабінету директорів та вона побачила, що він не відправляє факт, а стоїть обличчям до шаф спиною до факсу і щось робить. Така поведінка ОСОБА_4. її здивувала. Через кілька днів в офісі ТОВ «Доктор» проводився обшук, під час якого в тій шафі, де щось робив ОСОБА_4, працівники міліції знайшли печатку та документи іншої фірми.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що  з грудня 2001 року він працював директором ПП «Агросоюз». Приблизно в листопаді 2001 року він познайомився з ОСОБА_2 в офісі ОСОБА_3, який працював директором юридичної фірми «Джей Кей». Приблизно в середині грудня 2001 року в офіс підприємства, де він працював, приїхав ОСОБА_2 та попросив у нього дозвіл роздрукувати на комп’ютері бланк податкової накладної свого підприємства. Він погодився та ОСОБА_2 працював на його комп’ютері деякий час, роздрукував документ та пішов. Через кілька днів, коли він ( свідок) перебував в офісі ОСОБА_3, то туди ж приїхав ОСОБА_2, який передав ОСОБА_3. для підпису якісь документи, просив також підписати документи за директора іншого підприємства, мотивуючи необхідністю терміново їх подати до податкового органу. ОСОБА_2  неодноразово в його присутності розповідав ОСОБА_3. про те, що має наміри незаконно відшкодувати ПДВ і для цього у нього є печатка фірми «ВМК». ОСОБА_3., підписуючи документи на прохання ОСОБА_2., знав про те, що ці документи будуть подаватись до податкового органу для незаконного відшкодування ПДВ.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що він взагалі не пам’ятає будь-які обставини, пов’язані з діяльністю ТОВ ВКК «Доктор» у 2001-2002 роках, підтримав ті показання, які він давав слідчому під час досудового слідства про те, що приблизно в грудні 2001 року до нього звернувся ОСОБА_2 з проханням підписати документи від імені директора ПП «ВМК» ОСОБА_7., а саме: договір, податкову накладну, акти прийому-передачі якогось товару. При цьому ОСОБА_2 пояснював, що в даний час ОСОБА_7. у м. Києві немає, а вказані документи необхідно терміново подати до податкової інспекції. ОСОБА_2 завірив його в тому, що після того, як їх підпише ОСОБА_7., вони будуть знищені, тому він ( свідок) погодився на пропозицію ОСОБА_2. та підписав надані ним документи, на яких вже стояла печатка ПП «ВМК».

Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_7., який у 1999 році втратив реєстраційні документи та печатку ПП «ВМК»,  будь-якого відношення до укладення договору купівлі-продажу                 № 27 від 12 грудня 2001 року немає. У судовому засіданні ОСОБА_7. показав, що він не знайомий з ОСОБА_2., ОСОБА_6., але прізвище ОСОБА_3 йому знайомо, можливо він знає таку особу.

Відповідно до даних висновку судово-почеркознавчої експертизи № 812 від 24.02.2003 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_7 в договорі купівлі-продажу № 27 від 12 грудня 2001 року, акті прийому-передачі товару згідно договору № 27, акті прийому-передачі векселя номінальною вартістю 6.000.000 грн. від 28 грудня 2001 року, податковій накладній № 450 від 21.12.2001 року, виконані ОСОБА_3

У судовому засіданні підсудний показав, що саме ОСОБА_4 повідомив йому про надходження на адресу ТОВ ВКК «Доктор» поштою комерційної пропозиції, якою в подальшому і зацікавився ОСОБА_4 та уклав угоду про придбання програмного продукту, при цьому всі ці дії були заздалегідь сплановані ОСОБА_6 і                               ОСОБА_3 та направлені на незаконне заволодіння державними коштами шляхом отримання відшкодування ПДВ.

З метою перевірки вказаної версії судом призначалась почеркознавча експертиза для встановлення особи, яка підписала зазначену комерційну пропозицію, а також підписала конверт, у якому ця комерційна пропозиція надійшла поштою на адресу ТОВ ВКК «Доктор».

Відповідно до даних висновку судово-почеркознавчої експертизи № 84478/10-11 від 20.09.2010 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_7 біля відповідного прізвища під текстом  комерційної пропозиції від 04 грудня 2001 року виконані ОСОБА_3, рукописні записи в графах «Адреса відправника» та «Адреса одержувача» на поштовому конверті, в якому була направлена зазначена комерційна пропозиція, виконано ОСОБА_3

Як вбачається зі штампу поштового відділення на конверті, в якому направлялась комерційна пропозиція на адресу ТОВ «Доктор», зазначений лист був відправлений 05.12.2001 року. Відповідно до даних договору № 27 купівлі-продажу, який  від імені ОСОБА_7 був підписаний ОСОБА_3, зазначений договір укладався 12 грудня 2001 року.

Отже, показання свідків ОСОБА_6., ОСОБА_3 та ОСОБА_4. містять суттєві протиріччя в частині обставин підписання договору купівлі-продажу № 27 від 12 грудня 2001 року, обізнаності осіб у реальності цього договору та їх намірів у подальшому.

27 березня 2003 року в межах кримінальної справи, порушеної відносно службових осіб ТОВ ВКК «Доктор» ОСОБА_6. та ОСОБА_2, старшим слідчим СВ ПМ ДПА у м. Києві було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 28,15, 191, 212 КК України за відсутністю в його діях складу зазначених злочинів.  

Разом з цим, на думку суду, зазначене  рішення було прийнято передчасно, без належної перевірки фактичних обставин вчинених ОСОБА_3 дій та встановлення його причетності  до злочинних дій. Вказаний висновок суду ґрунтується на даних, отриманих в ході судового слідства та даних, отриманих за наслідками перевірки доказів, якими орган досудового слідства обґрунтовує обвинувачення ОСОБА_2

Отже, під час додаткового розслідування потрібно ґрунтовно вивчити та дослідити дії ОСОБА_3, пов’язані з підписанням комерційної пропозиції, яка надійшла на адресу ТОВ «Доктор» до того часу, коли був підписаний договорів купівлі-продажу № 27 від 12 грудня 2001 року, а також дії ОСОБА_3, пов’язані з підписанням цього договору, з метою встановлення його дійсної участі в злочинах, у вчиненні яких на даний час обвинувачується лише ОСОБА_2.

    Заслуговують на увагу  і показання підсудного ОСОБА_2 в частині того, що у ОСОБА_6., ОСОБА_3 та ОСОБА_4. були підстави для його обмови, оскільки у ОСОБА_6. співробітники податкових органів вимагали хабар та залякували його, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зазначений спосіб намагаються уникнути кримінальної відповідальності.

    Вказані обставини також необхідно перевірити під час додаткового розслідування, у разі необхідності допитати  працівників правоохоронних органів – Ткаченко С.М., Крижановського Ю.В. та Вершняка М.І., які здійснювали керівництво та були членами слідчо-оперативної групи по викриттю корупції в системі податкових органів під час вимагання співробітниками податкових органів та отримання хабара від посадових осіб ТОВ «Доктор».

    Після вивчення та з’ясування наведених вище обставин справи необхідно дати їм належну юридичну оцінку, яка буде ґрунтуватись на вимогах та положеннях кримінального та кримінально-процесуального закону.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.281, 296 КПК України, суд

                                            У Х В А Л И В  :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у у вчиненні злочинів,  передбачених ст. 15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.1 КК України,  повернути прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити без змін – у вигляді застави.

На ухвалу протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

                                          Головуючий суддя:

                       Судді: