Р І Ш Е Н НЯ
іменем України
11 серпня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Джуги С.Д. (головуючий), Кеміня М.П., Панька В.Ф.,
при секретарі :Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 09 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Виноградівської міської ради , ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання рішення виконкому , свідоцтва на право власності на житло частково недійсними та визнання права власності на будинок і вселення в будинок, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження звернулася до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 14.06.1974р. рішенням №74 виконкому Виноградівської міської ради її дідику ОСОБА_5 було надано дозвіл на обмін квартири АДРЕСА_2 на комунальну квартиру по АДРЕСА_1, яка складалась з двох жилих кімнат площею 28кв.м. та кладової. На той час будинок складався з двох квартир –квартири №1 та №2, в одній з яких проживав дідик з сім»єю , а в іншій одинока жінка , яка в 1977р. померла, після чого повністю будинок залишився в користуванні їх сім»ї. В інвентарній справі відсутні будь-які документи , які б свідчили про існування двох квартир. Рішенням виконкому Виноградівської міськради №115 від 27.04. 1999р. надано дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 загальною площею 58,8 кв.м. та передано безоплатно в приватну спільну сумісну власність ОСОБА_5 та членам його сім»ї – дочці ОСОБА_6., зятю -ОСОБА_7., онуці - ОСОБА_2, правнуку -ОСОБА_3., дочці -ОСОБА_8., а 27.04.1999р. на даних осіб видано відповідне свідоцтво на право власності на вказане житло.
Дане рішення та свідоцтво в частині приватизації будинку ОСОБА_8. є незаконними, оскільки станом на квітень 1999р. вона не проживала за даною адресою, а проживала до 16.03.2000р.в с. Руська Долина; в свідоцтві та в рішенні невірно вказано про приватизацію квартири №2, оскільки як випливає з матеріалів інвентарної справи та документації на оформлення прав власності в 1999р. приватизація проводилась на весь будинок під АДРЕСА_3.
Станом на 27 квітня 1999р. частка кожного з них становить 1/5 частина в будинку .За життя спадкодавців не зареєстровано правовстановлюючий документ на будинок в інвентарбюро.
Спадкоємцями першої черги до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2р.дідика ОСОБА_5 є його діти – ОСОБА_8., ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Спадщину прийняли лише її мати ,ОСОБА_6 та ОСОБА_8., які були зареєстровані і проживали в будинку, ОСОБА_4 не зверталась в 6- ти місячний строк із заявою про прийняття спадщини, а тому ОСОБА_6. та ОСОБА_8. після смерті дідика мають кожна на 1/10 (1/5 : 2) частину із спадкового будинку .Після смерті її батька ОСОБА_7. , який помер ІНФОРМАЦІЯ_31/5 частину будинку в порядку ст. 1268 ЦК України прийняла її мати - ОСОБА_6, після смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_4., вона є єдиним спадкоємцем і прийняла спадщину , оскільки подала заяву про прийняття спадщини в держнотконтору. Їй в будинку належить на праві власності 7/10 частин(1/5+1/2). ЇЇ сину –ОСОБА_3. на праві власності належить 1/5 або 2/10 частин будинку згідно до приватизації. ОСОБА_8 має право власності на 1/10 частину будинку як спадкоємець після смерті дідика ОСОБА_5 Спірним будинком користується відповідачка ОСОБА_8., яка забороняє їй та членам її сім»ї, що складається з 5-ти осіб, вселитись в будинок і в ньому проживати.
Рішенням Виноградівського райсуду від 09 квітня 2010р. позов задоволено. Скасовано рішення виконкому Виноградівської міськради від 27.04.1999р. в частині приватизації будинку по вул.. АДРЕСА_1 за ОСОБА_8., визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 27 квітня 1999р.в частині визнання права власності на 1/6 частину даного будинку за ОСОБА_8., визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/10 частин, а за ОСОБА_3. право власності на 1/5 частину зазначеного будинку, вселено ОСОБА_2 та її троє неповнолітніх дітей- ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_9. ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н., ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н. в будинок та стягнено з відповідачів на користь позивача судові витрати.
На дане рішення ОСОБА_8. подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_8. посилається на неповне з»ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки позивачкою пропущено строк позовної давності і вона не заявляла клопотання про його поновлення; позивачка не надала суду докази того, що її мати ОСОБА_6. прийняла спадщину після смерті її чоловіка і батька позивачки ; не дано належної оцінки довідці в якій вказано, що станом на 15 квітня 2009р.правовстановлюючих документів на будинок не оформлено ; позивачкою не доведено ,що вона позбавлена можливості вселитися в даний будинок.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_8., її представник ОСОБА_11. подану апеляцію підтримали, просять її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_12. заперечила подану апеляцію, просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_4, представник віповідача – Виноградівської міськради в судове засідання не з»явились повторно, про місце, час розгляду справи належним чином повідомлені. Справа в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянута у їх відсутності .
Заслухавши пояснення осіб, що з»явились, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Скасовуючи рішення виконкому Виноградівської міської ради за №115 від 27.04.1999р. в частині приватизації будинку по вул. АДРЕСА_1 за ОСОБА_8. та визнаючи недійсним свідоцтво про право власності на житло від 27.04.1999р. в частині визнання права власності на 1/6 частину будинку за ОСОБА_8. суд першої інстанції виходив з того ,що відповідачка ОСОБА_8. на момент приватизації в спірному будинку не проживала і не мала права на приватизацію.
Однак, з даним висновком погодитися не можна, оскільки такого висновку суд першої інстанції дійшов на неповно з»ясованих обставинах справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Матеріалами справи, зокрема довідкою про склад сім»ї (а.с.10), довідкою ВГІРФО Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області (а.с. 21), поясненнями відповідачки ОСОБА_8. в апеляційному суді стверджено, що відповідачка ОСОБА_8. з 24.01.1985 року і до даного часу значиться зареєстрованою та проживає в будинку по АДРЕСА_1. Тобто, відповідачка відповідно до п.4 ст 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» мала право на приватизацію будинку в якому була зареєстрована та проживала.
Посилання позивача та його представника на довідки (а.с. 32, 33) , якими вони обґрунтовують факт не проживання на момент приватизації відповідачки ОСОБА_8. по АДРЕСА_1 , колегією не може бути взято до уваги, оскільки з них не вбачається і ними не підтверджено, що відповідачка на момент приватизації проживала за іншою адресою.
Посилання представника позивача, що відповідачка ОСОБА_8. в своїх поясненнях визнала в суді першої інстанції, що вона з 1985 року не проживала у спірному будинку, колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки засобом доказування є лише такі пояснення сторін, які дані ними під час допиту за правилами, встановленими для допиту свідків; крім того, визнання обставини, яку повинна доказувати інша сторона, не означає згоду того, хто цю обставину визнав , із запропонованою оцінкою цієї обставини.
Судом першої інстанції неправомірно скасовано рішення виконкому Виноградівської міськради рішення № 115 від 27.04.1999р щодо передачі у власність відповідачці ОСОБА_8. житла та неправомірно визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 27.04.1999р. в частині визнання права власності на 1/6 частину вказаного будинку за відповідачкою ОСОБА_8.
В той же час суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_5 та члени його сім»ї приватизували жилий будинок по АДРЕСА_1 в цілому, а не квартиру №2 цього будинку.
Матеріалами справи (а.с.9,10,19) стверджено, що на момент приватизації в даному будинку були зареєстровані та проживали шестеро осіб частки яких є рівними.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.ОСОБА_5 на 1/6 частину даного будинку відкрилась спадщина. Судом правильно зроблено висновок, що спадщину за померлим прийняли двоє його дітей в рівних долях : ОСОБА_6. та ОСОБА_8., які проживали в спадковому будинку, однак по 1/12 частині кожна (1/6 :2), а не по 1/10 частині. З врахуванням наведеного після смерті ОСОБА_5, матері позивачки ОСОБА_6. належали 3/12 в спірному будинку (1/12 +1/6).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька позивачки ОСОБА_7. на 1/6 частину даного будинку відкрилась спадщина , яку згідно ч.3 ст 1268 ЦК України, прийняла ОСОБА_6., оскільки проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. З врахуванням наведеного частка матері позивачки становитиме 5/12 (3/12+1/6).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_6. спадщину за нею прийняла її донька – позивачка ОСОБА_2, частка якої в спірному будинку становитиме 7/12 (5/12+1/6).
Поскільки позивачка, окрім спірного, іншого житлового будинку не має , проживає в найманому приміщенні, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про вселення позивачки з трьома неповнолітніми дітьми в даний житловий будинок.
З врахуванням наведених обставин рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Виноградівського районного суду від 09 квітня 2010 року змінити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Виноградівської міської ради , ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення виконкому Виноградівської міської ради за №115 від 27.04.1999року в частині приватизації будинку по вулиці АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та свідоцтва на право власності на житло від 27 квітня 1999року в частині визнання права власності на 1/6 частину даного будинку за ОСОБА_1 відмовити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/12 частин житлового будинку по вулиці АДРЕСА_1.
В решті рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
.
Головуючий
Судді: