Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Джуги С.Д.
суддів : Кеміня М.П., Панька В.Ф.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Закарпатського регіонального управління, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» про визнання бездіяльності протиправною,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Закарпатського регіонального управління (надалі – Банк), Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (надалі –Страховик) про визнання бездіяльності протиправною щодо вирішення питання виплати страхового відшкодування за договором особистого страхування від 25.02.2008р. , згідно з яким були застраховані майнові інтереси її чоловіка, пов»язані з його життям, здоров»ям та працездатністю, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1.помер її чоловік ОСОБА_2, внаслідок ураження електричним струмом, що згідно з Договором, є страховим випадком і зумовлює виплату страхового відшкодування. Однак Страховик і Банк, який є страховим агентом Страховика і гарантом виконання зобов»язань останнім, всупереч умовам Договору, неправомірно відстрочили виплату страхового відшкодування, та не здійснили виплати у встановлені строки. Крім того , Страховик у порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» не розглянув і не надав відповіді на запит представника позивача щодо виплати страхового відшкодування.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2009р. позов задолено, бездіяльність відповідачів визнано протиправною, зобов»язано Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» в особі ПАБ КБ «Приватбанк» здійснити виплату страхового відшкодування за Договором страхування від 25.02.2008р. у погашення частини кредиту за кредитним договором від 25.02.2008р. та стягнено з них судові витрати.
У поданій апеляційній скарзі Банк просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову . Посилається на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права: порушено правила підсудності; не повністю встановлено обставини, що мають значення по справі; висновки суду не відповідають обставинам справи.
В судовому засіданні представник апелянта Олексик В.В. подану апеляцію підтримав просить її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив , просить її відхилити , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Страховика в судове засідання не з»явився повторно, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справа в порядку ч.2 ст.305 ЦПК України розглянута у його відсутності .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб , які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є таким, коли суд на основі повно і всебічно з»ясованих обставин , на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними і допустимими доказами, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК , правильно витлумачивши ці норми .
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Судом першої інстанції встановлені слідуючі факти, які сторонами не оспорюються.
25 лютого 2008року між чоловіком позивачки – ОСОБА_2 і Банком укладено кредитний договір , за яким останній надав ОСОБА_2. кредит в розмірі 15 000 доларів США на споживчі цілі, а також 1821, 40 доларів США на сплату страхових платежів. На виконання п.2.2.7. даного договору ОСОБА_2( Страхувальник ) цього ж числа уклав з Страховиком Договір особистого страхування . 29 липня 2008року Страхувальник внаслідок ураження електричним струмом помер.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, яка є дружиною померлого Страхувальника , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність відносно ОСОБА_1, як спадкоємця Страхувальника , щодо здійснення виплати страхового відшкодування за договором страхування у погашення частини кредиту за кредитним договором.
Однак такого висновку суд дійшов на неповно з»ясованих обставинах, що мають значення для справи, і з порушенням норм матеріального й процесуального права.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі , визначеній у договорі, грошову суму(страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Зі змісту укладеного договору особистого страхування від 25.02.2008р. вбачається, що даний договір укладено між Страховиком – ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»і Страхувальником – ОСОБА_2., Вигодонабувачем за даним договором є ПриватБанк; даний договір укладено з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_2. та ПриватБанк.
Відповідно до пункту 4.2 вказаного договору, пункту 1.1.2 Умов страхування, який є невід»ємною частиною даного договору , у разі настання страхового випадку , Страховик зобов»язаний вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати і здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві . Тобто, виходячи з наведених обставин, право на страхове відшкодування в даному випадку належить Банку, як Вигодонабувачеві, а не позивачці ОСОБА_1
Звертаючись в суд з позовом, позивачка обґрунтовувала свої вимоги та порушення своїх прав тим, що вона є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 і бездіяльністю відповідачів порушено її майнові інтереси, так як позбавлено її можливості погасити частину залишку кредитних коштів за рахунок страхового відшкодування . Однак, позивачкою відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України не подано доказів і не доведено, що вона є спадкоємцем померлого ОСОБА_2, а також що позивачка , після смерті її чоловіка, який був стороною в кредитному договорі, є особою до якої перейшли права і обов»язки за кредитним договором і в неї наявні правові підстави для погашення залишку кредитних коштів за рахунок страхового відшкодування. Тобто, позивачкою в судовому засіданні не подано доказів і не доведено, що відповідачі щодо неї вчинили неправомірну бездіяльність , порушили її законні права та інтереси і зобов»язані у спосіб, який вказаний позивачкою в позовній заяві , здійснити певні дії.
Крім того , рішенням суду від 12 травня 2010року зобов»язано Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» в особі Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк здійснити виплату страхового відшкодування за довором особистого страхування від 25.02.2008р. у погашення частини кредиту за кредитним договором, тобто покладено зобов»язання на неіснуючу особу, оскільки Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» та Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є дві окремі самостійні юридичні особи з окремою цивільною правоздатністю та дієздатністю.
Згідно з положеннями ст.ст. 10,60,212 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі доводів сторін та наданих ними доказів щодо обставин справи , досліджених в судовому засіданні.
За наведених обставин, з врахуванням фактичних обставин справи, позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими і не підлягають до задоволення.
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами ст. ст. 979, 985 ЦК України , ст. ст. 10, 11, 60, 212, 307ч.1п.2, 309 ч.1п3-4, 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України -,
р і ш и л а :
апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» – задовольнити .
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Закарпатського регіонального управління, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» про визнання бездіяльності протиправною щодо вирішення питання виплати страхового відшкодування відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили .
Головуючий :
Судді :