Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 жовтня   2010 року                                                                                                      м. Ужгород

    Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатсько області

                                                          в складі : головуючого – судді Джуги С.Д.

суддів :  Кеміня М.П., Панька В.Ф.

                                                         при  секретарі : Янкович К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційними скаргами Іршавської міської ради, Іршавського міського голови та Іршавської районної спілки споживчих товариств   на  рішення Іршавського  районного суду  Закарпатської області   від 11 червня  2010 року по   справі  за позовом ОСОБА_1  до Іршавської райспоживспілки, Іршавського міського голови, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права на викуп земельної ділянки, зобов’язання укласти договір купівлі-продажу та за позовом  Іршавської райспоживспілки до ОСОБА_1, Іршавської міської ради про скасування рішення та визнання  недійсним договору купівлі-продажу від 08.08.2008року –

 в с т а н о в и л а :

В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася в  суд з позовом до Іршавської райспоживспілки, Іршавського міського голови про визнання права на викуп земельної ділянки, зобов’язання укласти договір купівлі-продажу. Посилається на те, відповідно до рішення ІХ сесії V скликання Іршавської міської ради від 22.06.2007 року «Про погодження звіту з експертної грошової оцінки та продажу Іршавській райспоживспілці земельної ділянки несільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2» погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території АДРЕСА_2. Продаж вказаної земельної ділянки РСС був пов’язаний з тим, що на цій земельній ділянці на момент прийняття рішення органом місцевого самоврядування знаходилося приміщення придбаного нею на аукціоні складу та овочесховище, саме для розміщення та обслуговування цих об’єктів і надано в постійне користування Іршавській РСС земельна ділянка, що значиться в державному акті на право постійного користування землею під №3.  Враховуючи, що з серпня 2008 року приміщення (склад) вибуло із власності райспоживспілки і за результатами проведеного аукціону та договору купівлі-продажу є власністю позивачки, то і питання про перехід права користування земельною ділянкою повинно вирішуватися у відповідності до вимог законодавства, тобто на тих же умовах, на яких вона була у попереднього  власника. Позивачка вважає, що з переходом права власності на будівлю до неї переходить право користування та право викупу земельної ділянки, на якій вона розміщена та частиною земельної ділянки, що необхідна для її обслуговування. Розмір земельної ділянки, який необхідний для обслуговування придбаної нею будівлі визначений у виготовленому плані містобудівного обґрунтування й відповідає вимогам Державних будівельних та санітарних норм. Містобудівне обґрунтування виготовлене ліцензованою землевпорядною організацією та погоджене Іршавським міським головою. Просила суд постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право на викуп земельної ділянки на якій

 розташоване належне їй складське приміщення розміром 0,1665 га, розташованої в АДРЕСА_1 на умовах та за ціною, визначеному попередньому користувачу  - Іршавській РСС у відповідності до рішення ІХ сесії V скликання Іршавської міської ради від 22.06.2007 року.

    07 квітня 2010 року Іршавська райспоживспілка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Посилається на те, що земельна ділянка в АДРЕСА_2, яка прилягає до складського приміщення викупленого ОСОБА_1, відносно якої Іршавської міською радою винесено рішення, що є предметом спору в даній справі, являється власністю Іршавської райспоживспілки. Даний факт підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Іршавська райспоживспілка не давала згоди на вилучення землі, прилеглої до складського приміщення, яке викупила позивачка, оскільки згідно до витягу технічної документації, прилегла до викупленого об’єкта земля містить навеси, що є власністю спілки. Не зважаючи на це міська рада прийняла рішення від 05 листопада 2008 року, у якому надала дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою відносно належної спілці землі.   Договір купівлі-продажу нерухомого майна був підписаний 08 серпня 2008 року колишнім головою правління Іршавської райспоживспілки ОСОБА_3, хоча на той час вже не мав таких повноважень, оскільки постановою №187 від 21.07.2008 року Закарпатською облспоживспілкою було надано Фельцану Ю.Ю. право першого підпису на всіх документах, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю Іршавської райспоживспілки.  Просила  суд скасувати рішення ХVІІІ сесії від 05 листопада 2008 року Іршавської міської ради щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційної діяльності та виготовлення експертної грошової оцінки для продажу ОСОБА_1 земельної ділянки в АДРЕСА_2, тобто за місцем знаходження викупленого об’єкту та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08 серпня 2008 року визнати недійсним.  

Рішенням Іршавського районного суду  від 11 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на викуп земельної ділянки розміром 0,1665 га розташованої в АДРЕСА_2 на умовах та за ціною визначених попередньому користувачеві Іршавській райспоживспілці у відповідності до ІХ сесії 5 скликання Іршавської міської ради від 22.06.2007 року. Зобов’язано  Іршавського міського голову укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,1665 га розташованої в АДРЕСА_2 на умовах та за ціною визначених попередньому користувачеві Іршавській райспоживспілці у відповідності до ІХ сесії 5 скликання Іршавської міської ради від 22.06.2007 року.  

В задоволенні позову Іршавської райспоживспілки відмовлено.

      У поданих апеляційних скаргах Іршавська міська рада, Іршавський міський голова та Іршавської РССТ  просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким  відмовити в задоволенні позову. Посилаються на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права,  неповно з»ясовано обставини, що мають значення по справі, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, вказано на те, що  ОСОБА_1 не зверталась в установленому порядку про продаж їй земельної ділянки для обслуговування придбаної нею  нежитлової будівлі, площа земельної ділянки не визначалась і не відводилась в натурі, земельна ділянка  на праві постійного користування належить Іршавській РССТ і від неї не вилучалась.

    Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 подала заяву про приєднання до апеляційної скарги Іршавської міської ради  та Іршавського міського голови.

В судовому засіданні представники апелянтів Лутак Ю.М., Фельцан Ю.Ю. та ОСОБА_5, діючі згідно довіреностей, подані апеляції підтримали, просять їх задовольнити.

Представник третьої особи  ОСОБА_2 – ОСОБА_5, діюча згідно довіреності,  в судовому засіданні підтримує подану апеляційну скаргу Іршавської міської ради та Іршавського міського голови, просить їх задовольнити.

 Представник позивачки ОСОБА_4, діюча згідно довіреності, подані апеляції заперечила , просить апеляційні скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційні  скарги  підлягають частковому  задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є таким, коли суд на основі повно і всебічно з»ясованих обставин , на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і  заперечень, підтверджених належними і допустимими доказами,   виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин  відповідно до ст. 8 ЦПК ,  правильно  витлумачивши  ці норми .

Задовольняючи позов ОСОБА_1  суд першої інстанції виходив з того, що в зв»язку з відчуженням будівлі (складу) із власності райспоживспілки  до позивачки, як власника будівлі, на підставі ст. 377 ЦК України, переходить право користування та право викупу земельної ділянки на якій вона розміщена та частиною земельної ділянки необхідної для її обслуговування в розмірі 0,1665 га за умов та за ціною, визначеному попередньому користувачу.

Однак з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх  без усебічного з»ясування дійсних обставин справи, дані висновки  не ґрунтуються на матеріалах справи  та  вимогах закону.

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю набувається і реалізується на підставі Конституції України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Продаж земельних ділянок громадянам , які мають право на набуття земельних ділянок у власність, відповідно до ст. 127 ЗК України, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порядок продажу земельних ділянок врегульовано ст.128 ЗК України, відповідно до якої, громадянин, зацікавлений у придбанні земельної ділянки у власність, подає до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної , міської ради заяву з зазначенням місця розташування земельної ділянки, цільового призначення земельної ділянки , її розміру  та додає до заяви державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі, план земельної ділянки та документ про її надання у разі відсутності державного акта , свідоцтво про реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності, після чого  рада у місячний строк приймає рішення про продаж земельної ділянки , яке є підставою для укладення договору купівлі – продажу земельної ділянки або приймає рішення про відмову у продажу із зазначенням причин відмови.

 З матеріалів справи  вбачається, що позивачка ОСОБА_1 в установленому ЗК України порядку , не  зверталася до Іршавської міської ради для придбання у власність земельної ділянки для обслуговування придбаної нею нежитлової будівлі – складу і дане питання не  було предметом розгляду Іршавської міської ради, а тому суд першої інстанції безпідставно і неправомірно визнав за позивачкою право на викуп земельної ділянки та зобов»язав Іршавського міського голову укласти з ОСОБА_1 договір купівлі – продажу земельної ділянки.

Завлені вимоги позивачкою ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, оскільки визнання за позивачем права на викуп земельної ділянки  та зобов»язання Іршавського міського голови укласти договір купівлі – продажу земельної ділянки, без  встановленої законом процедури розгляду зазначеного питання  та у відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування , є порушенням передбаченого Конституцією України виключного права органу місцевого самоврядування  на управління землями та здійснення права власності від імені Українського народу.

З матеріалів справи (а.с. 60-72) вбачається, що земельна ділянка, в тому числі і  право на викуп якої визнано  за ОСОБА_1 та відносно якої зобов»язано Іршавського міського голову укласти з ОСОБА_1 договір – купівлі продажу, згідно Державного акту на право  постійного користування землею  від 29.01.1999р. серії І – ЗК № НОМЕР_1  на праві постійного користування належить  Іршавській РССТ і рішенням Іршавської міської ради від 22.06.2007р. її вирішено продати Іршавській райспоживспілці (а.с.73).

 Приймаючи  рішення від 05 листопада 2008року  про   надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційної діяльності та виготовлення експертної грошової оцінки для продажу ОСОБА_1 земельної ділянки в АДРЕСА_2,   Іршавська  міська рада  не врахувала положення  ст. 141 ЗК України,  якою визначено  підстави припинення права користування земельною ділянкою і в порушення вимог даної статті  та ст. ст. 149, 151 ЗК України,    вилучила від   Іршавської РССТ, без її згоди,  частину земельної ділянки .Судом першої інстанції  необґрунтовано в цій частині   відмовлено Іршавській РССТ в позові про скасування зазначеного рішення, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові Іршавській РССТ про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна від 08 серпня 2008року, вірно встановив, що  продаж майна вчинено згідно протоколу №6 засідання аукціонної комісії по продажу основних засобів від 21 квітня 2008р., недійсність якого не оспорено, покупцем на момент підписання договору повністю сплачено вартість нерухомого майна,  ОСОБА_3, підписуючи вказаний  договір, був головою правління райспоживспілки, діяв на підставі  Статуту підприємства  і його повноваження, як голови правління, не припинялись, а тому прийшов до правильного висновку про відмову у позові про визнання недійсним даного договору.  Доводи апеляцій  в цій частині  висновків суду не спростовують, а тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

За таких обставин  рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 309 ЦПК України,  підлягає зміні  з вищенаведених підстав.

Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами ст. ст.  307,  309 , 313, 314,  316,  317, 319 ЦПК України колегія суддів -,

р  і  ш  и  л  а :

 апеляційні скарги Іршавської міської ради, Іршавського міського голови та Іршавської РССТ – задовольнити частково.

      Рішення Іршавського  районного суду   від 11 червня  2010 року – змінити, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1  про визнання права на викуп земельної ділянки розміром 0,1665 га розташованої в АДРЕСА_2 на умовах та за ціною визначених попередньому користувачеві Іршавській райспоживспілці у відповідності до ІХ сесії 5 скликання Іршавської міської ради від 22.06.2007 року та зобов’язання  Іршавського міського голову укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,1665 га розташованої в АДРЕСА_2 на умовах та за ціною визначених попередньому користувачеві Іршавській райспоживспілці у відповідності до ІХ сесії 5 скликання Іршавської міської ради від 22.06.2007 року і в цій частині позовних вимог відмовити.

Скасувати рішення суду в частині відмови у позові Іршавській райспоживспілці до ОСОБА_1, Іршавської міської ради про скасування рішення   ХVІІІ сесії від 05 листопада 2008 року Іршавської міської ради щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційної діяльності та виготовлення експертної грошової оцінки для продажу ОСОБА_1 земельної ділянки в АДРЕСА_2 та в цій частині позовні вимоги задовольнити, скасувавши  рішення   ХVІІІ сесії від 05 листопада 2008 року Іршавської міської ради щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційної діяльності та виготовлення експертної грошової оцінки для продажу ОСОБА_1 земельної ділянки в АДРЕСА_2.

      Рішення суду  в частині відмови в задоволенні позову щодо  визнання  недійсним договору купівлі-продажу майна  від 08.серпня 2008року – залишити без змін. 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили .

Головуючий  :              

                     Судді :