Справа № 22ц – 4889/10 Головуючий у 1 інстанції – Вознюк І.І.
Категорія – 30 Доповідач – Осіпук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 листопада 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Завидовської-Марчук О.Г.
суддів Гапончука В.В., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю позивача Олейник Л.П.
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Локачинського районного споживчого товариства до ОСОБА_3 про стягнення нестачі товарно-матеріальних цінностей, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Локачинського районного суду від 8 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2010 року Локачинське РСТ звернулось в суд із зазначеним позовом. Вказувало на ті обставини, що 29 липня 2008 року відповідач ОСОБА_3 була прийнята товариством на посаду завідуючої магазином в с.Крухиничі Локачинського району Волинської області і в той же день з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
З 18 листопада 2009 по 20 листопада 2009 року, під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по даному магазину, інвентаризаційною комісією споживчого товариства було виявлено недостачу товарів на суму 7298 грн. 11 коп., з яких 3500 грн. відповідач добровільно внесла в касу товариства.
Решту грошей в сумі 3642 грн. 28 коп. позивач просив стягнути з ОСОБА_3 в його користь та відшкодувати йому понесені судові витрати.
8 вересня 2010 року рішенням Локачинського районного суду позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 в користь Локачинського РСТ 3642 грн. 28 коп. за заподіяну матеріальну шкоду та 171 грн. понесених судових витрат по справі.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати із-за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для даної справи, та закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
Відповідно до п.1 ст.134 КЗпП відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, організації, у випадках, коли: 1/ між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до статті 135№ цього Кодексу, укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна і інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі розпорядження №48 від 29 липня 2008 року голови правління Локачинського районного споживчого товариства ОСОБА_3 працювала продавцем магазину с.Крухиничі Локачинського району Волинської області і з нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей в ході ревізії, яка проводилась з 18 листопада по 20 листопада 2009 року, виявлено недостачу товарів на суму 7298 грн. 11 коп., яка частково відповідачем була погашена шляхом внесення готівки в розмірі 3500 грн.
Крім того встановлено, що в ході повторної ревізії під час прийому-передачі матеріальних цінностей іншому працівнику, проведеної 23 листопада 2009 року виявлено недостачу товарів на загальну суму 3642 грн. 28 коп.
Дані обставини справи підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами: розпорядженням про прийняття на роботу ОСОБА_3, копією договору про повну матеріальну відповідальність, розпорядженнями про проведення інвентаризації, передачі товарно-матеріальних цінностей, актами результатів перевірки цінностей, звірювальними відомостями, копіями прибуткових касових ордерів (а.с. 7-35), які свідчать про наявність підстав для покладення повної матеріальної відповідальності на відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачу у встановленому судом розмірі.
Отже судом першої інстанції вірно було встановлено наявність матеріальної шкоди заподіяної товариству, її розмір, вину відповідача, що порушив функціональні обов’язки щодо збереження наданих для реалізації матеріальних цінностей.
Таким чином оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому вона підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, рішення Локачинського районного суду від 8 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді