Справа № 1-1142                                                        

                                                                                                           2010 рік    

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    24 вересня 2010  року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

    головуючого - судді                  Осіпової Л.О.,

    при секретарі                             Мельник І.В.,

    з участю прокурора                     Попова А.О.,

    потерпілої                                     ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Узин Білоцерківського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого

08 грудня 2009 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

    у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190  КК України,

в с т а н о в и в :

16 квітня 2010 року приблизно о 19 год. підсудний ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні більярдного клубу «У Палича», розташованого по вул. Щербакова, 47-б в м. Києві,   з метою заволодіння чужим майном звернувся до гр. ОСОБА_3 з проханням надати йому мобільний телефон марки «Нокіа 5800» під приводом зателефонувати.  

Будучи впевненим в добросовісності дій підсудного, гр. ОСОБА_3 передав підсудному ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокіа 5800».

Заволодівши шляхом обману майном, належним гр. ОСОБА_1, а саме мобільним телефоном «Нокіа 5800» вартістю 2800 грн. з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 4 грн., всього майном загальною вартістю 2829 грн., підсудний ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю та суду показав, що дійсно 16 квітня 2010 року приблизно о 19 год. він знаходився в приміщенні більярдного клубу «У Палича», розташованого по вул. Щербакова, 47-б в м. Києві, де познайомився з ОСОБА_3, у якого був мобільний телефон «Нокіа 5800». Оскільки йому, підсудному, потрібні були гроші, він вирішив заволодіти телефоном ОСОБА_3 З цією метою він попросив у ОСОБА_3 телефон, пославшись на необхідність зателефонувати. ОСОБА_3 повірив йому, підсудному, а тому передав свій мобільний телефон. Отримавши від ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа 5800», він, підсудний, з телефоном залишив місце вчинення злочину. Телефон він продав на радіоринку, отримані від продажу телефону гроші витратив на власні потреби.

 При цьому підсудний ОСОБА_2 не оспорював вартості майна, яким він заволодів.

З урахуванням зазначених обставин, визнання підсудним всіх фактичних обставин справи та розміру цивільного позову,  суд в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорювалися, та обмежившись допитом підсудного, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного злочину.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190  КК України є правильною, оскільки він повторно шляхом обману заволодів чужим майном.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним скоєного, всі дані, що характеризують його особу, те, що він не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, те, що злочин він вчинив у період строку, на який його було звільнено з випробуванням від попереднього покарання, а також те, що він позитивно характеризується за місцем реєстрації.

Обставиною, яка пом’якшує покарання, суд визнає те, що підсудний ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному.

З урахуванням зазначених обставин, конкретних обставин справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе лише в ізоляції його від суспільства, та вважає за необхідне обрати підсудному ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2009 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 2 роки.  

Оскільки підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин в період строку, на який його було звільнено з випробуванням від попереднього покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2009 року, суд вважає за необхідне приєднати йому частково не відбуте покарання за зазначеним вироком в розмірі 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2009 року та остаточно визначити ОСОБА_2  до відбування покарання у виді 5 (п’яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 06 травня 2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2829 грн.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення  йому  копії вироку.

                  Суддя