Справа № 2-565

                                                                                                                                          за 2010р.

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

            29 жовтня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в особі :

головуючого – судді                                        Джали С.Ю.

при секретарі –                                                 Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В:

08.10.2010р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що   є власником будинку АДРЕСА_1 в якому, крім нього, зареєстровані та проживають – син ОСОБА_2, відповідач по справі, та дружина ОСОБА_3

Вказує, що на даний час не може проживати у власному будинку через систематичні скандали відповідача, який неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та 28.08.2010року за ч.1 ст.178 КУпАП, однак вжиті заходи бажаного результату не дали.  Відповідач поведінки не змінює, продовжує пиячити та створює несприятливі умови співжиття з ним, постійно погрожує йому розправою. Зазначає, що він є інвалідом ІІ-ої групи та має незадовільний стан здоров’я, а скандали є систематичними і стали суттю відносин відповідача до нього.  

Вказує, що за таких обставин спільне проживання з відповідачем в одному будинку є неможливим, а добровільно виселитись з будинку останній не бажає.

            Просить суд постановити рішення, яким виселити відповідача без надання іншого жилого приміщення у відповідності до вимог ст.116 ЖК України, оскільки відповідач систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатним.

    Позовні вимоги підтримано в судовому засіданні позивачем.

   Відповідач був своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак в суд не з’явився і не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

            Враховуючи наведене та беручи до уваги думку позивача, який не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить законові та відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.    

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що будинковолодіння АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 У вищевказаному будинковолодінні зареєстровані та проживають позивач, дружина позивача ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2, син позивача. Відповідач систематично порушує правила співжиття, чим робить неможливим для позивача і його дружини ОСОБА_3 проживання з ним в одному будинку, а вжиті до відповідача заходи запобігання і громадського впливу не дали бажаних результатів.

           Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін; показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; копією свідоцтва про право власності на вищевказане будинковолодіння; копією паспорта позивача; характеристикою на відповідача з Тщенецької сільської ради Мостиського району, згідно з якою останній негативно характеризується за місцем проживання; даними з Мостиського райвідділу міліції про неодноразове притягнення

відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї та інших правопорушень.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідно до ст.116 ЖК України та ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідача слід виселити з будинку позивача без надання іншого жилого приміщення та  зняти його із реєстрації за вищевказаною адресою.  

Виходячи з вимог ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача в користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 17 гривень і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в сумі 37 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.116 ЖК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226     ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

            Позов задоволити.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2 з будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1, без надання іншого жилого приміщення та зняти ОСОБА_2 із реєстрації за вищевказаною адресою.  

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті державного мита в сумі 17 (сімнадцять) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в сумі 37 гривень, а всього 54 (п’ятдесят чотири) гривні.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.        

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Суддя                         підпис                        С.Ю. Джала

З оригіналом згідно:

Суддя                                       С.Ю. Джала

Рішення набрало законної сили

«___» ______________ 20___ р.

Суддя                                       С.Ю. Джала