Справа № 2а– 910/10.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
«17» вересня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – судді Шестакової З.С.
при секретарі – Пометій Є.Т
за участю представника
позивача – ОСОБА_1
представника
відповідача – Вінтоняк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовомОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за заповітом,-
встановив:
Позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за законом, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1року померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входив житловий будинок з господарчими будівлями по АДРЕСА_1і.
За життя ОСОБА_3. склала заповідальне розпорядження стосовно належного їй майна в якому все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося вона заповіла ОСОБА_2.
Спадкоємців які мають право на обов’язкову частину у спадковому майні після смерті ОСОБА_3. немає.
Позивач у встановленому законом порядку звернувся до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивач не міг надати правовстановлюючий документ на житловий будинок.
Окрім того за життя спадкодавця самочинно були побудовані господарчі будівлі сарай «б» площею 5.0 кв.м. та сарай «Е» площею 6.4 кв.м.
Згідно технічного висновку самочинно збудований сарай «б» площею 5.0 кв.м. та сарай «Е» площею 6.4 кв.м. відповідає нормам ДБН 360-92 і на них може бути визнанно право власності.
Також позивач посилається на те, що перед смертю ОСОБА_3. хворіла та потребувала сторонньої допомоги в зв’язку з чим він вимушений був переїхати та доглядати її до смерті.
Після смерті ОСОБА_3. позивач прийняв спадщину розпорядившись майном спадкодавця, продовжує проживати у спірному домоволодінні та фактично вступив в управління спадковим майном.
Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем спірного домоволодіння за заповітом, фактично прийняв його як частину спадщини, але через незалежні від нього причини не може належним чином посвідчити своє право власності на нього, він просить суд задовольнити позов.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, не залежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Як було встановлено судом, 06.10.2007 року померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входив житловий будинок з господарчими будівлями по вул. Чалого, буд. 44 в місті Нікополі Дніпропетровської області.
За життя ОСОБА_3. склала заповідальне розпорядження стосовно належного їй майна в якому все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося вона заповіла ОСОБА_2.
Спадкоємців які мають право на обов’язкову частину у спадковому майні після смерті ОСОБА_3. немає.
Позивач у встановленому законом порядку звернувся до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивач не міг надати правовстановлюючий документ на житловий будинок.
Окрім того за життя спадкодавця самочинно були побудовані господарчі будівлі сарай «б» площею 5.0 кв.м. та сарай «Е» площею 6.4 кв.м.
Згідно технічного висновку самочинно збудований сарай «б» площею 5.0 кв.м. та сарай «Е» площею 6.4 кв.м. відповідає нормам ДБН 360-92 і на них може бути визнанно право власності.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно володіє спадковим майном, є його спадкоємцем за заповітом, від спадкування не усувався, самовільно збудовані господарські будівлі відповідають вимогам будівельних норм та стандартів, його можливо прийняти до експлуатації, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 376,1235, 1268 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за заповітом.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані по вул. Чалого, буд. № 44 в м. Нікополі Дніпропетровської області, з урахуванням самочинно збудованого сараю «б» площею 5.0 кв.м. та сараю „Е” площею 6.4 кв.м. у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: