Справа № 2 - 1205/10.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    «12» липня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді  Шестакової З.С.

    при секретарі –           Пометій Є.Т.

    за участю позивача –  ОСОБА_1

відповідача -                ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя.

    Свої вимоги мотивує тим, що вона 29.12.1973 року зареєструвала шлюб із відповідачем по справі, ОСОБА_2, який був зареєстрований у відділі  реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міськвиконкому Дніпропетровської області.

02 грудня 2008 року шлюб між ними було розірвано. Угоди про поділ спільного майна при розірвання шлюбу вони не досягли.

Під час перебування у шлюбі та ведення спільного господарства сторони придбали: АДРЕСА_1, вартість якої на 11 березня 2009 року складала 28 285,94 грн.

Згодом позивач уточнювала свої позовні вимоги та у судовому засіданні ставить питання про виділ їй у користування садову ділянку НОМЕР_1 у садовому товаристві «Металург - 2» та визнати за нею право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1, поскільки на момент придбання вищевказаного майна вона із відповідачем перебувала у шлюбі і вважає, що має право на частину спільно нажитого майна.

    Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову в частині визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину АДРЕСА_1 та виділення їй у користування садової ділянки НОМЕР_1 в садовому товаристві «Металург -2».

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо ) самостійного заробітку ( доходу ).

    Згідно ст. 63 СК України  дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    Як було встановлено судом, 29.12.1973 року сторони зареєстрували шлюб із відповідачем по справі, ОСОБА_2, який був зареєстрований у відділі  реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міськвиконкому Дніпропетровської області.

02 грудня 2008 року шлюб між ними було розірвано. Угоди про поділ спільного майна при розірвання шлюбу вони не досягли.

Під час перебування у шлюбі та ведення спільного господарства сторони придбали: АДРЕСА_1, вартість якої на 11 березня 2009 року складала 28 285,94 грн.                            

    Суд вважає, що в силу ст. 60 СК України, спірне майно є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, поскільки було придбано сторонами за спільні кошти під час перебування їх у шлюбі, спільного проживання та ведення сумісного господарства.

Поскільки спірна АДРЕСА_1 була придбана за час перебування їх у шлюбі та ведення спільного господарства, суд вважає, що позивач має право на Ѕ її частину.

    Також в судовому засіданні сторони дійшли згоди стосовно розподілу спільно нажитого під час шлюбу майна, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача відносно виділення у користування садової ділянки НОМЕР_1 в садовому товаристві «Металург - 2» та визнання права власності на Ѕ частину АДРЕСА_1  підлягає задоволенню.  

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 60,63,70 СК України, ст.ст. 10,11,14,15,154,212,213-215,217,218 ЦПК України, суд

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, виділивши її як частину спільно нажитого майна подружжя.

    Виділити ОСОБА_1 у користування земельну ділянку НОМЕР_1 в садовому товаристві «Металург – 2».

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: