Справа № 2-2235/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ .

«19» травня 2010 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого – судді  Шестакової З.С.

        при секретарі –             Пометій Є.Т.        

за участю:      позивача –           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення боргу за договором позики, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу.

Свої вимоги мотивує тим, що 10 жовтня 2007 року він дав у борг ОСОБА_2 гроші в сумі 500 доларів США, що по курсу НБУ складає  4005 грн. строком до жовтня 2008 року, про що відповідач в цей же день власноручно написав боргову розписку.

По цей час ОСОБА_2 позивачу гроші не повернув.

    Оскільки відповідач в добровільному порядку не збирається повертати борг, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 4005 грн. та три відсотки на місяць згідно розписки від 10 жовтня 2007 року за період з 01.11.2008 року по 05.10.2009 року у розмірі 1339,11 грн.

Також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

Відповідач в судове засідання не з’явився,  про день слухання  справи був повідомлена належним чином, причини його неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України  на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 10 жовтня 2007 року  взяв у ОСОБА_1 в борг гроші в сумі 500 доларів США, що по курсу НБУ складає 4005 грн. строком до жовтня 2008 року.

           На підтвердження боргових зобов’язань ОСОБА_2  надав ОСОБА_1 розписку, яка була написана ним власноручно 10 жовтня 2007 року  (а. с.5).

           У зазначеній розписці від 10 жовтня 2007 року ОСОБА_2 підтвердив те, що він  взяв у ОСОБА_1 в борг гроші в розмірі 500 доларів США, які зобов’язується повернути до жовтня 2008 року, та уразі неповернення повернути борг у розмірі 500 доларів США та сплатити три відсотки за кожен місяць прострочення.

    Враховуючи те, що до теперішнього часу відповідач не виконав своє зобов’язання про повернення боргу, суд вважає, що зазначена у позові сума боргу в розмірі 4005 грн. та відсотки за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 1339,11 грн. повинна бути стягнута примусово з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

    На підставі ст. 88 ЦПК України  з відповідача на користь позивача повинні бути стягнути судові витрати, а саме: судовій збір в розмірі 56 грн. та ІТЗ в розмірі 120,0 грн. (а.с. 1-2).          

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217-218,224,227,228  ЦПК, 1047 ч. 2 ЦК України, суд

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу 4005 (чотири тисячі п’ять) грн., суму пені у розмірі 1339,11 грн., судовий збір у розмірі 56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього до стягнення  5520(п’ять тисяч п’ятсот двадцять) грн. 11 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: