Справа № 2 –2374/10.

РІШЕННЯ

                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

13 липня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:      головуючого -         судді   Шестакової З.С.,

             при секретарі -                    Пометій Є.Т.      

за участю:   представника позивача -    ОСОБА_1.  

         представника відповідача - Мельник Ж.М.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” про визнання недійсним зміни розміру процентної ставки по кредитному договору, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним зміни розміру процентної ставки по кредитному договору, посилаючись на наступні обставини.

Між ним та відповідачем 08.07.2005 року був укладений Кредитний договір №N1H0AK01012825. Відповідно до укладеного договору відповідач надав йому кредит у розмірі 39525 грн., строком до 09.07.2012 року зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця.

За умовами п. 1.1 кредитного договору позивач повинен надавати кошти для погашення заборгованості за кредитним договором з 18 по 25 число кожного місяця у сумі 816,98 гривень, що складається із заборгованості по кредиту, відсотками, комісією.

Протягом терміну користування кредитом позивач належно виконував зобов’язання по кредитному договору щомісяця сплачуючи суму 816,98 гривень за користування кредитом.

30 березня 2009 року поштою від відповідача отримав лист вих. №2878305579 від 18.03.2009 року з вимогою сплатити прострочену заборгованість в розмірі 189,14 грн. без пояснення за яке порушення вона нарахована.

Після письмового звернення до відповідача позивач отримав поштою відповідь з якої дізнався, що відповідач в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за користування кредитом, але в листі не було зазначено розмір ставки, причини підвищення, строк з якого було підвищено ставку вказавши, що йому було направлено письмове повідомлення про зміну процентної ставки і не вказавши коли саме було відправлено вказане повідомлення.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору передбачено, що банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки . Збільшення процентної ставки у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долара США, за згодою позичальника.

Письмово про намір збільшити процентну ставку відповідач його не повідомив та не надав можливості погодитись чи не погодитись з запропонованою процентною ставкою.

Про намір нібито збільшення відповідачем процентної ставки по кредитному договору він вперше дізнався тільки 24.07.2009 року отримавши лист вих. №30.1.0.0/2-090819/1101 від 18.08.2009 року.

Таким чином на думку позивача відповідач порушив умови кредитного договору та не маючи на те жодних правових підстав вимагає від нього сплати простроченої заборгованості по кредитному договору.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд, визнати недійсним зміну розміру процентної ставки в бік збільшення по кредитному договору з моменту її зміни.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, на його задоволенні наполягав.        

Представник відповідача надав суду заперечення на позовні вимоги позивача, посилається на наступні обставини.

Так представник відповідача зазначив, що дійсно 08.07.2005 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №N1H0AK01012825, відповідно до якого позивачу було надано кредит у розмірі 39525 грн., строком до 09.07.2012 року зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця.

Розпорядженням ЗАТ КБ „ПриватБанк” від 25.12.2008 року №Э40.0.0.0./1-20 у зв’язку зі змінами на світовому фінансовому ринку і для збереження доходності по операціях „Авто в кредит” і  „Жилье в кредит”, на виконання прийнятого рішення на оперативній нараді, підвищено доходність по активах, що видано у гривнях, бізнесі «ипотечное кредитование» і «Авто в кредит» для позичальників до 30% річних.

Наказом ЗАТ КБ „ПриватБанк” від 05.01.2009 року №КТ-БТ-СП-2009-1/1 підвищено дохідність по активах, що видано у гривнях, бізнесі «Ипотечное кредитование» і «Авто в кредит» для позичальників до 30% річних у зв’язку з змінами процентних ставок по депозитах, збільшенням облікової ставки НБУ, коливанням курсу долара США більше ніж на 10% і з метою забезпечення ліквідності банку, можливості проводити своєчасні розрахунки з вкладниками банку.

25.12.2008 року позивачу було направлено лист з метою поінформування його про зміну відсоткової ставки – її збільшення до 26,76% річних.

Тому та обставина, що відповідач не сповістив позивача про збільшення процентної ставки за кредитним договором до дати вступу у чинність її зміни (збільшення), на думку відповідача не є підставою для задоволення позову, оскільки, виходячи зі змісту абз. 4. п. 4 ст. 11 ЗУ „Про захист прав споживачів”, недійсним є лише таке повідомлення про зміну відсоткової ставки, яке здійснене пізніше семи календарних днів з дати її зміни.

До того ж відповідач посилається на те, що кредитний договір було укладено 08.07.2005 року до набрання законної сили норми про заборону змінення в односторонньому порядку процентної ставки.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.  

Заслухавши сторони, розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту.

    Відповідно до ч. 2,3 ст. 1056-1 ЦК України . встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ст. 11 ЗУ „Про захист прав споживачів”  у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Як встановлено в судовому засіданні, 08.07.2005 року між сторонами був укладений Кредитний договір №N1H0AK01012825. Відповідно до укладеного договору відповідач надав позивачу кредит у розмірі 39525 грн., строком до 09.07.2012 року зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця (а.с.6,7).

Згідно п. 1.1 кредитного договору позивач повинен надавати кошти для погашення заборгованості за кредитним договором з 18 по 25 число кожного місяця у сумі 816,98 гривень, що складається із заборгованості по кредиту, відсотками, комісією.

Зобов’язання по кредитному договору позивач належним чином виконував, щомісяця сплачуючи суму 816,98 гривень за користування кредитом.

30 березня 2009 року позивач поштою отримав від відповідача лист вих. №2878305579 від 18.03.2009 року з вимогою сплатити прострочену заборгованість в розмірі 189,14 грн.

Після письмового звернення до відповідача позивач отримав поштою відповідь з якої дізнався, що відповідач в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за користування кредитом, але в листі не було зазначено розмір ставки, причини підвищення, строк з якого було підвищено ставку вказавши, що йому було направлено письмове повідомлення про зміну процентної ставки і не вказавши коли саме було відправлено вказане повідомлення.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору передбачено, що банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки . Збільшення процентної ставки у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долара США, за згодою позичальника.

Про намір збільшити процентну ставку відповідач його не повідомив та не надав можливості погодитись чи не погодитись з запропонованою процентною ставкою.

Про намір відповідача збільшити процентну ставку по кредитному договору позивач вперше дізнався тільки 24.07.2009 року отримавши лист вих. №30.1.0.0/2-090819/1101 від 18.08.2009 року.

    Суд, даючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, дійшов висновку, що згідно ч.2,3 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Кредитний договір, а саме п. 2.3.1 кредитного договору передбачає можливість зміни процентної ставки за договором в односторонньому порядку, але при цьому відповідач брав на себе зобов’язання надіслати позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки, тому суд не може погодитись з думкою відповідача про те, що недійсним є лише таке повідомлення про зміну відсоткової ставки, яке здійснене пізніше семи календарних днів з дати її змін а повідомлення позичальника до набрання чинності таких змін не потребує.

    В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що позивач надсилав, як цього вимагають положення п.2.1.3 кредитного договору та приписи ст. 11 ЗУ „Про захист прав споживачів” повідомлення про перегляд відсоткової ставки.

    Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про зміну відсоткової ставки шляхом передачі вказаного повідомлення до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, оскільки немає документу, що підтверджує отримання позивачем даного повідомлення, а сам позивач факт отримання повідомлення заперечує.  

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, а тому позов підлягає задоволенню.

    Також суд вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн., а також на користь держави судовий збір у розмірі 34 грн.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526,1054,1056-1 ЦК України, ст.ст. 10,11,88,212,213-215,217,218 ЦПК України, суд

вирішив:

    Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” про визнання недійсним зміни розміру процентної ставки по кредитному договору - задовольнити.

Визнати недійсною зміну розміру процентної ставки в бік збільшення по кредитному договору №N1H0AK01012825 від 08.07.2005 року  з моменту її зміни.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: