Справа № 2-2559/10.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
«15» червня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – судді Шестакової З.С.
при секретарі – Пометій Є.Т.
за участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Нікопольської районної державної адміністрації про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на житловий будинок,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на житловий будинок.
Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1
На виконання вищезазначеного договору він 12.03.1975 року передав ОСОБА_3 гроші за вищевказаний житловий будинок у розмірі 1300 рублів, але вказаний договір не було засвідчено нотаріусом.
За час проживання у будинку позивач сплачував комунальні послуги та податки за користування будинком. Окрім того загальним зборами колгоспників колгоспу „Дніпро” Нікопольського району від 25 серпня 1975 року за заявою ОСОБА_3 мені передано у користування присадибна земельна ділянка площею 0.15 га, по АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Його син відповідач по справі ОСОБА_2 на вищевказаний житловий будинок не претендує та не звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини.
Під час проживання у спірному будинку позивачем самовільно збудовані у 1978 році підвал літера „В” площею 10.0 кв.м., гараж літера „Г” площею 17.6 кв.м., літня кухня літера „Д” площею 30.6 кв.м., у 1980 року туалет літера „ж”, літній душ літера „ж-1” теплиця літера „З” площею 25.5 кв.м., у 1982 році знесений старий та збудований новий житловий будинок літера „Е-1” площею 74.7 кв.м.
Позивач звернувся до Комунального підприємства „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” для реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями, але йому було в реєстрації було відмовлено на підставі того, що житловий АДРЕСА_1 Нікопольського району Дніпропетровської області зареєстрований за ОСОБА_3 до того ж позивачем самовільно збудовані надвірні будівлі та житловий будинок.
Згідно звіту Інституту проектування та експертизи будівництва самовільно збудовані надвірні будівлі та житловий будинок можуть використовуватись за функціональним призначенням.
Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури Нікопольської районної державної адміністрації своїм висновком від 02.12.2009 року за №372 розглянувши технічне висновок не заперечує проти збудованих будівель та подальше їх використання.
Враховуючи вищевикладене просив суд, визнати договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1 Нікопольського району Дніпропетровської області дійсним та визнати право власності на житловий АДРЕСА_1 літера „Е-1” площею 74.7 кв.м., гараж літера „Г” площею 17.6 кв.м., літня кухня літера „Д” площею 30.6 кв.м., туалет літера „ж”, літній душ літера „ж-1” теплиця літера „З” площею 25.5 кв.м.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, на його задоволенні наполягав.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують. Суд заслухавши думку позивача дійшов висновку про можливість слухання справи за їх відсутності.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року, оскільки правовідносини купівлі продажу виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент чинності цього Кодексу) якщо одна із сторін повністю або частково виконала правочин, який потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення правочину суд має право за вимогою сторони, що виконала правочин визнати правочин дійсним.
Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Як було встановлено судом, між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1
Вказаний договір нотаріально не посвідчувався.
На виконання вищезазначеного договору позивач ОСОБА_1 12.03.1975 року передав ОСОБА_3 гроші за вищевказаний житловий будинок у розмірі 1300 рублів, які позивач прийняв, що підтверджується написаною власноручно ОСОБА_3 розпискою (а.с.7)
За час проживання у будинку позивач сплачував комунальні послуги та податки за користування будинком.
Загальним зборами уповноважених колгоспників колгоспу „Дніпро” Нікопольського району від 25 серпня 1975 року за заявою ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 передано у користування присадибна земельна ділянка площею 0.15 га, по АДРЕСА_1, що підтверджується випискою з протоколу №3 Загальних зборів уповноважених колгоспників колгоспу „Дніпро” Нікопольського району від 25 серпня 1975 року (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.8). Його син відповідач по справі ОСОБА_2 на вищевказаний житловий будинок не претендує та не звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини.
Також під час проживання у спірному будинку позивачем самовільно збудований підвал літера „В” площею 10.0 кв.м., гараж літера „Г” площею 17.6 кв.м., літня кухня літера „Д” площею 30.6 кв.м., туалет літера „ж”, літній душ літера „ж-1” теплиця літера „З” площею 25.5 кв.м., знесений старий та збудований новий житловий будинок літера „Е-1” площею 74.7 кв.м.
Позивач звернувся до Комунального підприємства „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” для реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями, але йому було в реєстрації було відмовлено на підставі того, що житловий АДРЕСА_1 Нікопольського району Дніпропетровської області зареєстрований за ОСОБА_3 до того ж позивачем самовільно збудовані надвірні будівлі та житловий будинок.
Згідно звіту Інституту проектування та експертизи будівництва самовільно збудовані надвірні будівлі та житловий будинок можуть використовуватись за функціональним призначенням (а.с.13-34).
Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури Нікопольської районної державної адміністрації своїм висновком від 02.12.2009 року за №372 розглянувши технічний висновок також не заперечує проти збудованих будівель та подальше їх використання.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1 Нікопольського району Дніпропетровської області відповідав їх справжньому волевиявленню, був фактично виконаний сторонами, тобто ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 житловий АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 сплатив за вищевказаний житловий будинок грошові кошти у розмірі 1300 рублів.
Тому суд вважає, що позов у частині визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним, підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на самовільно збудований житловий будинок з надвірними будівля, оскільки згідно висновку Інституту проектування та експертизи будівництва самовільно збудовані надвірні будівлі та житловий будинок можуть використовуватись за функціональним призначенням. Тому позов у частині визнання права власності позивача на житловий АДРЕСА_1 літера „Е-1” площею 74.7 кв.м., підвал літера „В” площею 10.0 кв.м., гараж літера „Г” площею 17.6 кв.м., літня кухня літера „Д” площею 30.6 кв.м., туалет літера „ж”, літній душ літера „ж-1” теплиця літера „З” площею 25.5 кв.м. також підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. 47 ЦК України ( в ред. 1963 року ), ст.376 ЦК України ( в ред. 2003 року ), ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Нікопольської районної державної адміністрації про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на житловий будинок задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1 Нікопольського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий АДРЕСА_1 літера „Е-1” площею 74.7 кв.м., підвал літера „В” площею 10.0 кв.м., гараж літера „Г” площею 17.6 кв.м., літня кухня літера „Д” площею 30.6 кв.м., туалет літера „ж”, літній душ літера „ж-1” теплиця літера „З” площею 25.5 кв.м. також підлягає задоволенню.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яка, у свою чергу, може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд, або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: