Справа № 2-3532/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    «08» червня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді Шестакової З.С.

    при секретарі –           Пометій Є.Т.

    за участю позивача – ОСОБА_1.

    відповідача –              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

    Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на такі обставини.

    Він перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 20.01.1995 року, зареєстрованому виконкомом Чкаловської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, актовий запис № 1.

    Від цього шлюбу подружжя має дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    З червня 1996 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через постійні сварки, які привели до того, що вони вимушені були припинити спільне проживання.

    У кожного з них фактично склалась інша родина.

    Враховуючи той факт, що подружжя тривалий час сумісно не проживає, бажання проживати разом не мають, спільного господарства не веде, просить суд задовольнити позов.

    Позивач у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

    Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України  , « Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ».

    Як було встановлено судом, позивач перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 20.01.1995 року, зареєстрованому виконкомом Чкаловської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, актовий запис № 1 (а.с.13).

    Від цього шлюбу подружжя має дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10).

    З червня 1996 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через постійні сварки, які привели до того, що вони вимушені були припинити спільне проживання.

    На час розгляду справи у кожного із сторін фактично склалась інша родина.

      Майнового спору у подружжя немає. Примирення сторін та збереження сім’ї неможливо.

    Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,88,213-215 ЦПК України, ст. 110,112 СК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20.01.1995 р. виконкомом Чкаловської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, актовий запис № 1, від якого є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 грн. на користь держави, а ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя: