АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «09» листопада 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кузняка В.О.
суддів Горецької С.О., Давнього В.П.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньою освітлю, неодружений, непрацюючий, проживає в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий :
- 11.01.1989 року Ленінським районним судом м. Чернівці, за ст.ст. 141 ч. З, 44 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнився 23.04.1990 року по відбуттю строку покарання;
-18 лютого 1991 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст.ст. 196-1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців, звільнився 17 грудня 1992 року по відбуттю строку покарання;
-30 жовтня 1995 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.ст. 142 ч. 2, 188 - 1 ч. 2 ,42 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився 14 квітня 1997 року по відбуттю строку покарання ;
-10 квітня 2002 року Ленінським судом м. Чернівці за ст.ст. 309 ч. 1, 311 ч,1, 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнився 12 березня 2003 року на підставі Указу Президента України « Про амністію»;
-17 травня 2004 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст. 185 ч. З КК України строком на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився умовно достроково 24 лютого 2007 року
засуджений ст.185 ч.2 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбуття покарання відраховується з 27 червня 2009, тобто з дня його затримання по даній кримінальній справі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та мешканка АДРЕСА_2, громадянка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_4, вдова, не працює, раніше судима:
- 03 грудня 2004 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст. 185 ч. 1, 303 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі ;
Справа №11-411/2010 р. Головуючий у І інстанції: Попов Г.Г.
Категорія ст. 185 ч.2 КК України Доповідач: Горецька С.О.
-04 жовтня 2005 року постановою Збаражанського районного суду Тернопільської області, на підставі ст.5 ч.1. ст. 74 ч. 2 КК України звільнена від покарання за ст. 185 ч.1 КК України, за ст. 303 ч. 3 КК України звільнилася 16 квітня 2007 року по відбуттю строку покарання.
засуджена за ст. 185 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та взято її під варту із залу суду, а строк відбуття покарання їй відраховується з 13 вересня 2010 року, з дня її затримання по справі.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 та ОСОБА_2 засуджені за те, що вони 26 червня 2009 року, в період часу з 03.00 год. по 09.00 год. ранку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території міського пляжу по вул. Донбасівській в м. Чернівці, вступивши в попередню злочинну змову між собою, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_5 сп'яніла та заснула, таємно викрали та заволоділи її майном на загальну суму 8351 грн., після чого з місця вчинення злочину скрилися, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Не погоджуючись з вироком суду, в своїх апеляціях адвокат в інтересах ОСОБА_2 та засудженні ОСОБА_2 і ОСОБА_4 просять вирок змінити та перекваліфікувати дії засуджених з ст. 185 ч.2 на ст. 198 КК України, вказуючи, що судом не було здобуто жодних об’єктивних даних, які б вказували на наявність в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України. Крім того, адвокат та ОСОБА_2 просять призначити засудженій покарання, яке не пов’язане з позбавленням волі, врахувавши те, що вона є інвалідом 2-ї групи та потрібує стаціонарного лікування.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали кожен свою апеляцію, прокурора, який вважає вирок суду законним і не вбачає підстав для його зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи в межах поданих апеляцій колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Вина засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, яким дана вірна юридична оцінка.
Суд вірно вказав, що розцінює показання ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в яких вони заперечують вчинення таємного викрадення чужого майна у потерпілої ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, як один із способів захисту від пред’явленого обвинувачення, шляхом надання суду і органу досудового слідства неправдивих показів з обвинуваченням один на одного у вчиненні даного злочину, оскільки такі їх покази спростовуються наявними у справі доказами.
З показань свідка ОСОБА_6, які він давав в суді першої інстанції вбачається, що 26.06.2009 року приблизно о 09 год. на вул. Кобилянської м. Чернівці біля магазину « Рубін» до нього підійшов ОСОБА_4 та запропонував купити у нього золоті вироби, а саме: три каблучки та ланцюжок з кулоном. Разом з ним були дві жінки одна з яких ОСОБА_2 Свідок зі ОСОБА_4 зайшли у під'їзд та на своїх вагах визначив вагу золота - 15 грам та заплатив останньому 1500 гривень. Весь час спілкування зі ОСОБА_4, дві дівчини, які з ним прийшли, стояли на відстані 5-6 метрів, а в той час, коли він перераховував гроші, ОСОБА_2 підійшла до них. ОСОБА_6 передав гроші ОСОБА_4, який поставив їх собі в кишеню і вони пішли. З ОСОБА_2 він не спілкувався, вона йому золоті вироби не давала, однак він бачив як остання і ОСОБА_4 заходили в магазин « Рубін», щоб дізнатися вагу золотих виробів.
З протоколу добровільної видачі від 27.06.2009 року вбачається, що засуджена ОСОБА_2 в присутності понятих добровільно видала працівнику міліції ОСОБА_7 особисті речі потерпілої ОСОБА_5, які в неї були викрадені, а саме: мобільний телефон «Самсунг» з сім-карткою мережі «Лайф», чохол та пара сережок з металу жовтого кольору (а.с.16). Ці речі постановою від 03.07.2009 року визнано та прилучено до справи в якості речових доказів, та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_5, яка впізнала їх та вказала, що це саме її особисті речі, які були викрадені (а.с.20).
Згідно протоколу очної ставки від 27.06.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, вони один одного звинувачують у вчиненні крадіжки майна у ОСОБА_5, заперечуючи свою участь у викраденні.
Крім того, як вбачається з заяви ОСОБА_5 від 08.07.2009 року, ОСОБА_4 повернув їй всі, завдані злочином, матеріальні збитки і вона до нього більше претензій матеріального характеру не має.
Таким чином, суд вірно встановив, що вина засуджених у вчиненні злочину за попередньою змовою між собою доведена доказами, які свідчать про те, що з усієї сукупності викраденого у потерпілої ОСОБА_5, частина була видана ОСОБА_2, а частину ОСОБА_4 збув свідку ОСОБА_8 та викраденим вони поділилися.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вірно кваліфіковані судом за ст. 185 ч.2 КК України, оскільки вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою між собою, вчинене ОСОБА_4 повторно.
Що стосується призначеного судом покарання, то воно обрано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, яким також дана вірна юридична оцінка.
Зокрема, суд першої інстанції врахував те, що засуджені раніше судимі, посередньо характеризуються по місцю свого проживання, обоє вчинили злочин в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_4 відшкодовано потерпілій матеріальну шкоду, завдану злочином, вину свою вони фактично не визнають та звинувачують один-одного у вчиненні. Крім того, ОСОБА_2 страждає наркоманією та алкоголізмом та призначив покарання необхідне і достатнє для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 виду та міри покарання, а тому апеляційні вимоги засуджених та адвоката вважає безпідставними, такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вирок районного суду є законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, судова колегія у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 вересня 2010 року, яким засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ст. 185 ч.2 КК України залишити без змін.
Головуючий В.О. Кузняк
Судді С.О. Горецька
В.П. Давній
Копія вірна: суддя