Судове рішення #11814353

Справа № 22-ц- 30399/2010 рік.                                  Головуючий 1-ї інстанції: - Фанда О.А.

Категорія: аліменти.                                                                 Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

 

                 

                                                       

 

   

                                                    У Х В А Л А

                                   І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

                           

         3 листопада   2010 року.    Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                        головуючого - судді: - Бобровського В.В. ,

                        суддів: - Шевченко Н.Ф.,   Кокоші В.В.,

                        при секретарі  - Назаренко О.Н.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Комінтернівського  районного суду м. Харкова  від  22 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 - про стягнення аліментів на утримання дружини,

                                                              в с т а н о в и л а :

         У червня 2010 року  ОСОБА_7 звернулася в суд із вказаним позовом.

          В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 7 березня 2009 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5

          Від сумісного проживання вони мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею.

          З 11 січня 2010 року вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, потребує матеріальної допомоги.

          Відповідач

 з сім’єю не мешкає, матеріальної допомоги на її утримання не надає.

          Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 75, 84 СК України, ОСОБА_7 просила суд стягнути з ОСОБА_5 аліменти на її утримання у розмірі 400 грн. щомісяця,  до досягнення їх дитиною трирічного віку.

         Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав.

         При цьому посилався на те, що він перебуває у шлюбі з позивачкою нетривалий час, отримує незначну заробітну плату, сплачує за рішенням суду аліменти на користь позивачки на утримання  їх малолітньої доньки.

         Рішенням Комінтернівського  районного суду  м. Харкова  від  22 вересня 2010 року позов задоволено частково.

         Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7, аліменти на її утримання у розмірі 150 грн. щомісяця, до досягнення дитиною трирічного віку - 14 жовтня 2012 року, починаючи з 17 червня 2010 року.

         Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави  судовий збір у сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

         Рішення  суду у частині стягнення аліментів в межах суми виплат за один місяць допущене до негайного виконання.

           В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

          Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

          Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що позивачка, з якою проживає дитина, має право на утримання від свого чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

         Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

          Згідно ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

          Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

          Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі ( ч. 1 ст. 80 СК України).

          З матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 7 березня 2009 року ( а. с. 3).

          Від сумісного проживання подружжя має доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка  мешкає  разом з матір’ю  (а. с. 4, 7,8).

          Відповідно до довідки №108, виданої КП «Комбінат дитячого харчування» 13 липня 2010 року,  ОСОБА_7 перебуває з 11 січня 2010 року по 14 жовтня 2012 року у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років ( а. с. 21).

          Доказів того, що позивачка має інші доходи для проживання, матеріали справи не містять.

          Згідно довідки № 06/071, виданої ПП «Авазіс плюс» 6 липня 2010 року, ОСОБА_5  працює в  приватному підприємстві на посаді водія, одержує щомісячно заробітну плату (а. с. 12).

          Зважаючи на те, що позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, потребує матеріальної допомоги, а відповідач  має змогу  її надавати, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення  з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_7 аліментів на її утримання на час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

         При визначенні розміру аліментів на утримання позивачки, суд врахував матеріальний стан відповідача, а також ту обставину, що він на підставі рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 липня 2010 року зобов’язаний  виплачувати  аліменти  на користь ОСОБА_7 на утримання  доньки  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу)  щомісячно,  до досягнення нею повноліття.

          При вирішенні спору, суд правильно встановив обставини справи та правовідносини, що виникли між сторонами, проте не правильно застосував норми матеріального права.

          З огляду на це, судова колегія застосовує до правовідносин, що виникли між сторонами,   положення ст. 84 СК України, а не ч. 2 ст. 75 СК України.

         Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про те, що шлюбні відносини між подружжя протрималися менше ніж 3 місяці, не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки зазначені обставини не звільняють чоловіка від обов’язку утримання дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

         Інші доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

        З урахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову .

         Керуючись ст. ст.  303, 304,  п. 1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308,  313,  ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                               у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6  відхилити.

          Рішення Комінтернівського  районного суду  м. Харкова від 22 вересня 2010 року залишити без змін.      

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 

           Головуючий:

           Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація