АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року                                                                                    м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    Головуючого судді Яремка В.В.

суддів: Галичанського А.Д., Половінкіної Н.Ю.                      

          при секретарі Єфтеньєві О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Маршинецької сільської ради Новоселицького району про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування рішення сільської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 березня 2010 року

           в с т а н о в и л а :

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Маршинецької сільської ради Новоселицького району про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування рішення сільської ради відмовлено.    

    В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати вищезазначене рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Посилається на те, що  висновки суду суперечать вимогам чинного законодавства та не відповідають в повній мірі обставинам, встановленим при розгляді даної справи.

Судом першої інстанції встановлено, що господарство по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва виданого 28.01.1999 року Маршинецькою сільською радою Новоселицького району. В подальшому до відповідача ОСОБА_2 перейшло 77/100 частин двору згідно договорів дарування від 1999 та 2005 років. Решта 23/100 частин двору належить позивачці на підставі рішення Новоселицького районного суду від 06.06.2007 року, які перейшли до неї в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3

За вказаним господарством було закріплено земельну ділянку загальним розміром 0,36 га, з яких 0,9 га надані для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,27 га – для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Маршинецької сільської ради від 29.09.2006 року було передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку в розмірі 0,1118 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі вищевказаного рішення відповідачем 27.08.2007 р. було отримано державний акт на земельну ділянку і під час його оформлення порушень чинного законодавства не було встановлено, а тому відсутні підстави для його скасування.

Оскільки позивачка стала власницею ідеальної частини будинковолодіння після прийняття оскаржуваного рішення сільською радою, то відповідно вказане рішення не порушувало її права та законні інтереси, а тому відсутні підстави для визнання його незаконним.

Згідно рішення Маршинецької сільської ради від 12.12.2007 року позивачці було виділено для будівництва гаражу земельну ділянку розміром 0,03 га у спірному домоволодінні.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Вищезазначені обставини судом першої інстанції встановлені на підставі належних та допустимих доказів, яким ним дана правильна юридична оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.

Доводи апеляційної скарги про порушення Маршинецькою сільською радою її права на отримання частини спірної земельної ділянки пропорційно її частці у вартості будівлі та споруди є безпідставними, оскільки відповідні рішення про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки було прийнято 29.09.2006 року, а право власності на 23/100 нерухомого майна у позивачки ОСОБА_1 виникло згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 12.11.2007 р. (а.с.8).

Таким чином, спірне рішення сільської ради не порушує прав ОСОБА_1, оскільки на день його прийняття вона не була власницею 23/100 нерухомого майна.

Помиляється апелянт вважаючи що суд допустив неповноту, оскільки не вирішив питання щодо участі в дані справі Маршинецької сільської ради та не призначив землевпорядну експертизу.

З матеріалів справи видно, що сільрада залучена до участі у справі, а клопотання про призначення будь-яких експертиз в суді першої інстанції не заявлялося, а суд виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК України) не вправі призначати експертизу за своєї ініціативи.

За таких обставин суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307,308  ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий                  

Судді: