АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого судді Галичанського А.Д.
суддів: Сулятицької М.М., Чупікової В.В.
секретар Тодоряк Г.Д.
за участю ОСОБА_1, її представника – ОСОБА_2, представника
ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа – Чернівецька міська рада про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання заповіту недійсним, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно та поновлення строку на прийняття спадщини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Чернівецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
В травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаним позовом до відповідачів. Зазначала, що у серпні 1996 р. ОСОБА_7 поселився у її квартирі в якості чоловіка і вони проживали в фактичних шлюбних стосунках по день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1
Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку № 272 розміром 0,0606 га в садівничому товаристві «Кварц-2» м.Чернівці.
Оскільки з спадкодавцем не була в зареєстрованому шлюбі, то не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.
Після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори для оформлення спадщини не зверталася, продовжувала користуватися спірною земельною ділянкою, підтримувала та добудовувала садовий будиночок, вважала, що фактично прийняла спадщину.
Заповіт від 25.05.1998 р., складений від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_3 вважала недійсним, оскільки на час його складання спадкодавець не був власником земельної ділянки та садового будинку, у заповіті не указано її розмір та місцезнаходження, у тексті запису заповіту де зазначено «зміст ст.535 ЦК мені роз’яснено» не вказана назва країни, на заповіті відсутній власний підпис спадкодавця.
Вважає, що має право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, оскільки проживала з ним однією сім’єю, вели спільно господарство.
У 2008 році ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно – земельну ділянку і позов був задоволений і згідно з цим рішенням вона 12.08.2008 року отримала Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, але це рішення було скасоване рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 24.08.2008 року.
Вважала, що пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин.
Просила встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 Визнати недійсним заповіт на ім’я ОСОБА_3, Державний акт на право власності на земельну ділянку на її ім’я. Визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку. Поновити їй строк на прийняття спадщини за законом.
В червні 2009 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом. Зазначала, що 27.07.1999 р. її хрещений батько ОСОБА_7 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку. 25.05.1998 р. ним складено заповіт згідно якого він заповів їй садовий будинок, земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, відкрилася спадщина, вона 23.12.2004 р. звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. В зв’язку з відсутністю оригіналу Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та неможливістю отримання дублікату вона звернулася з відповідним позовом до Чернівецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.02.2008 р. вказаний позов задоволено. Однак, апеляційним судом вищевказане рішення суду першої інстанції було скасовано і в позові відмовлено. На виконання рішення апеляційного суду вона знову звернулася із заявою про видачу дубліката Державного акту, але їй знову було відмовлено, а державним нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Оскільки вирішити дане питання в позасудовому порядку вона не може, то просила визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15 червня 2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа – Чернівецька міська рада про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання заповіту недійсним, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно та поновлення строку на прийняття спадщини задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. – з серпня 1996 року по час відкриття спадщини.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1, виданий 12.02.2008 р. на ім’я ОСОБА_3
В решті позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Чернівецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме на земельну ділянку площею 0,0606 га по АДРЕСА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить частково скасувати вищевказане рішення в частині відмови їй в задоволенні позовних вимог та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, а в позові ОСОБА_3 відмовити.
Посилається на те, що судом порушено норми матеріального права, а саме щодо недійсності заповіту, не неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить частково скасувати рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_7
Зазначає, що рішення суду є незаконним в цій частині, оскільки судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд вважав встановленими є недоведеними та судом було порушено норми процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки АДРЕСА_2 23 грудня 2004 року ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак у видачі свідоцтва про прийняття спадщини їй було відмовлено в зв’язку з тим, що вона не надала державній нотаріальні конторі правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві – ОСОБА_7, а саме Державного акту на право власності на земельну ділянку. 13 червня 2008 року із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1, якій було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Також з пояснень ОСОБА_1, акту ЖРЕП № 11 від 28.05.2008 року, копії заяви на придбання акцій, копії листа ОСОБА_7, довідки голови садівничого товариства «Кварц-2» від 06.06.2008 р., копій конвертів, судових повісток, копії довіреності на отримання заробітної плати, пояснень свідків встановлено факт проживання однією сім’єю позивачки та ОСОБА_7 з серпня 1996 р. до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Встановлено, що 25.05.1998 року приватним нотаріусом посвідчено заповіт від імені ОСОБА_7, згідно якого належний йому садовий будинок та земельну ділянку, що знаходяться в садівничому товаристві «Кварц-2» він заповів ОСОБА_3 і підстави визнання його недійсним відсутні.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню з наступних підстав.
Вищезазначені обставини судом першої інстанції встановлені повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин вірно застосовані норми матеріального права крім обставин, що стосуються встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_7
Суд першої інстанції не врахував, що встановлення зазначеного факту проживання однією сім’єю для ОСОБА_1 не має юридичного значення, оскільки вона у відповідності до ч.1 ст.1241 ЦК України (в редакції 2003 р., яка діяла на час смерті спадкодавця) не віднесена до тієї категорії осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.
Крім того, правило встановлене ст.1264 ЦК України в редакції 1963 року про те, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини введено в дію з 1 січня 2004 р., а спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що складає 8 місяців 14 днів.
Наведених норм права та обставин судом не враховано, а тому рішення суду в цій частини підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є аналогічними доводам її позовної заяви, які спростовані у рішенні суду першої інстанції належними та допустимими доказами, яким дана правильна юридична оцінка, і ці доводи не дають підстав для його скасування апеляційним судом.
Керуючись ст.ст.307,308,309 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4, задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15 червня 2010 року в частині встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 – з серпня 1996 року по день відкриття спадщини скасувати і в цій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.
В решті рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці 15 червня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: