Судове рішення 2-652 від 15.11.2010

Судове рішення #11820478

с права № 2-652/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2010 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Кос І.Б.,

при секретарі - Фалінська М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання права власності на спадщину, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання права власності на спадщину. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що НОМЕР_1 року померла його сестра ОСОБА_2, після її смерті відкрилась спадщина, позивач є єдиним спадкоємцем її майна, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач в судове засідання не з’явився, направив суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності та задоволити його позовні вимоги.

Відповідач явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направив суду заяву в якій просить слухати справу у відсутності представника, позов визнав та просить такий задоволити.

Дослідивши матеріали та з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-СГ НОМЕР_2 від 9.03.2010р., виданого Ожидівською сільською радою Буського району Львівської області, НОМЕР_1 року померла ОСОБА_2, яка згідно свідоцтва про одруження серії І-АБ НОМЕР_3 від 20.01.1970р. мала дошлюбне прізвище ОСОБА_1.

З копій наявних у матеріалах справи свідоцтв про народження ОСОБА_3 серії ЯГ НОМЕР_4 від 29.09.1951р. та ОСОБА_1 серії VI-УР НОМЕР_5 від 2.07.1963р. убачається, що померла ОСОБА_2 є рідною сестрою позивача у справі ОСОБА_1, який є її спадкоємцем другої черги за законом, в розумінні норми ст. 1262 ЦК України.

Також, у матеріалах справи наявні довідки відповідача, з яких слідує те, що померла ОСОБА_2 була зареєстрована від народження і проживала до дня смерті в житловому АДРЕСА_1, 1940 року забудови, площею 48 кв.м., оцінка складає 41115 грн., відповідає технічним нормам забудови, придатний для проживання. Позивач по справі проживав без реєстрації разом з померлою в цьому ж будинку.

З копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 18.06.2010р. убачається, що такий складений на житловий АДРЕСА_1, 1940 року забудови, загальною площею 48 кв.м. у тому числі житловою – 23,3 кв.м. та складається із однієї житлової кімнати, кухні та коридору. Померла ОСОБА_2 вказана як одноособовий власник цього будинку.

Проте, позивач не може вирішити нотаріально питання про спадкування вказаного житлового будинку через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право спадкодавиці на це майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.

Норма статті 316 цього Кодексу визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

В силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тому, позивач по справі, будучи єдиним спадкоємцем другої черги за законом померлої, в розумінні норми ст. 1262 ЦК України, прийняв таку. Однак, до складу спадщини не міг увійти спірний житловий будинок, так як спадкодавиця на день її смерті не встигла зареєструвати права власності на нього.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

За таких обставин, в судовому засіданні є достовірно встановлено, що спірний житловий будинок належав померлій ОСОБА_2, побудований на законних підставах, перебував у її володінні та користуванні, а остання на законних підставах була зареєстрована в цьому будинку від дня свого народження та проживала в ньому до дня смерті, проте на момент такої, остання не встигла оформити права власності на нього.

Окрім того, оскільки визнання цього позову відповідачем по справі, не суперечить закону, і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд, в силу ч. 4 ст. 174 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відтак, суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на спірний житловий будинок за єдиним спадкоємцем померлої – її братом і позивачем по справі ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Ураховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15, 16, 316, 1216, 1223, 1262, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 58, 60, ч. 4 ст. 174, 212, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позоз задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий АДРЕСА_1 Буського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 223 ЦПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області, через Буський районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення, апеляційної скарги.

Суддя Буського районного

суду Львівської області І.Б. Кос