Справа №22ц-5707/2010 р. Головуючий у першій інстанції – Ільченко О.І.
Категорія - цивільна Доповідач – Страшний М.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2010 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Хромець Н.С.,
суддів - Страшного М.М., Горобець Т.В.
при секретарі – Вареник О.М., Костюк Ю.Г.
за участю – позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача Баранова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Велмі Пром” на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 09 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Велмі Пром” про розірвання договорів оренди та витребування майна,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про розірвання договорів оренди та витребування майна. Зокрема, ОСОБА_5просить розірвати договір оренди кромкогибу І 1330-2090-81 і пресу одно-крипошипного 40 тон КД 1426 В ( для пресових робіт по металу) від 13. 12. 2003 року з ТОВ „ Велмі Пром”, а ОСОБА_2 просить розірвати договір оренди комп”ютерів від 02.12.2003 та від 13.06.2007 років та зобов”язати відповідача повернути належне їм на праві власності вказане вище спірне майно.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 09 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задоволено частково, розірвано договори оренди від 13 грудня 2003 року, укладені між ОСОБА_5 та ТОВ „Велмі Пром”, зобов?язано ТОВ „Велмі Пром” повернути ОСОБА_5 ОСОБА_5 кромгогиб І 1330-2090-81 та прес одно-кривошипний 40 т КД 1426 В (для пресових робіт по металу); розірвано договір оренди від 13 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ „Велмі Пром”, зобов?язано ТОВ „Велмі Пром” повернути ОСОБА_2 комп’ютери Р 4 Core Duo 1/80|1024 та Cemp 2800|80|256 CD-F та принтер НР 1018; стягнуто з ТОВ „Велмі Пром” на користь кожного з позивачів по 54 грн. судових витрат.
Додатковим рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 17 вересня 2010 року стягнуто з ТОВ „Велмі Пром” на користь держави 846 грн. 50 коп. судового збору та 86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ТОВ „Велмі Пром” просить скасувати рішення суду першої інстанції від 09 серпня 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що суд безпідставно послався в своєму рішенні на ст. 651 ЦК України, оскільки є спеціальна норма – ст. 783 ЦК України, якою визначене виключне правило про умови, за яких договір оренди може бути розірвано. Апелянт вказує, що жодних повідомлень від позивачів відповідач не отримував, підписи на повідомленнях належать невідомій особі. Судом взагалі не надано будь-якої оцінки тим фактам, що позивачами не доведено право власності на вказане в договорах оренди майно, спірне майно не перебуває на балансі підприємства, договори оренди не зареєстровані на підприємстві, відсутні докази передачі майна від позивачів до відповідача. На думку апелянта, суд не повинен був приймати як доказ накладну № 273 від 17.11.2003 року на купівлю кромкогибу, оскільки з невідомих причин цей документ не був поданий позивачем під час звернення до суду чи у попередньому судовому засіданні, накладна не підписана отримувачем майна. Апелянт зазначає, що поза увагою залишились пояснення позивачів про те, що прес вони купували як металобрухт, проте суд зобов’язав відповідача повернути позивачем не металобрухт, а прес, навіть не ідентифікувавши номер цього пресу, враховуючи, що за поясненнями позивачів, у відповідача перебувають два преси. Суд зобов?язав відповідача повернути ОСОБА_2 частину комп’ютерів та принтер, вказавши лише їх марку, а не індивідуальні номери, без підтвердження того, що саме ці речі належать на праві власності позивачу та передавались підприємству по спірним договорам. Крім того, апеляційна скарга містить посилання на те, що спірні договори оренди були заключні між ТОВ „Велмі Пром” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, що, на думку апелянта, свідчить про порушення прав підвідомчості справи, так як даний спір повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_5 та ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що між ними та ТОВ „ Велмі Пром” були укладені договори оренди на невизначений строк, згідно яких відповідачам були надані в безоплатне користування кромкогиб, прес одно-кривошипний 40 тон та два комп”ютери з принтером. Виходячи із змісту договорів, по яких сторони домовились з усіх істотних їх умов, то вони не суперечать вимогам цивільного законодавства і є дійсними. Згідно умов договору кожна із сторін має право відмовитись від договору та розірвати такий попередивши про це другу сторону. Оскільки письмові попередження відповідача про повернення позивачу, визначеного договорами майна залишилися без задоволення, тому суд вважає вимоги позивачів правомірними і такими, що підлягають задоволенню.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції, не може погодитись апеляційний суд виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3)яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
За змістом ст.ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов”язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Ст. 762 ЦК передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму( оренди).
У своїх позовних вимогах ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ставлять питання про розірвання договорів оренди та витребування майна від відповідачів, яке належить їм на праві власності.
Проте, позивачами не доведено право власності на вказане в договорах оренди майно, ними не надано як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції жодного належного доказу, який би підтверджував виникнення права власності на це майно. В засіданні апеляційного суду представник відповідача пояснив, що договори оренди на підприємстві не зареєстровані, спірне майно не ідентифіковане позивачами, відсутні докази передачі-отримання цих речей від позивачів до відповідачів, немає актів та накладних. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначене майно перебуває на балансі підприємства. Посилання позивачів на накладну № 273, що мається в матеріалах справи, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки накладна не підписана отримувачем і відсутні будь-які докази, що саме ці кошти були реально сплачені за кромкогиб тому підприємству, де воно ймовірно було придбано. Враховуючи, що ОСОБА_2 на час підписання договір був директором підприємства, що не оспорюється сторонами, то апеляційний суд вважає, що договори оренди не виконувались і майно фактично в оренду не передавалось.
Таким чином, зважаючи на всі обставини по даній справі, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачами не надано жодного доказу, який підтверджував, що саме яка конкретна індивідуально визначена річ є їх приватною власністю та яка саме конкретна індивідуальна визначена річ передавалась підприємству „ Велмі Пром” за договорами оренди.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 316, 317, 324 ЦПК України, ст.651, 783 ЦК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Велмі Пром” задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 09 серпня 2010 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ТОВ „ Велмі Пром” про розірвання договорів оренди та витребування майна відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ТОВ „ Велмі Пром” по 230 грн. 25 коп. з кожного в рахунок повернення судового збору та по 60 грн. в рахунок повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: