Справа № 22ц- 5812/2010р.          Головуючий у 1 інстанції –Савченко О.А.    Категорія - цивільна                               Доповідач – Горобець Т.В.

                                                             У  Х  В  А  Л  А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 4 листопада 2010 року                                                                  місто  Чернігів  

          АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у  складі:  

                      головуючого-судді Хромець Н.С.,

                      суддів  -  Горобець Т.В.,  Страшного М.М.

                      при  секретарі – Костюк Ю.Г.

                      з участю –    позивачки ОСОБА_1,відповідачки ОСОБА_2,                        

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні  суду  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання,

                                                В С Т А Н О В И В :

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Менського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2010 року, яким у задоволенні її позову відмовлено, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на ч.1 ст.202 СК України зазначає, що відповідачки, які є її дочками,  зобов’язані її утримувати, оскільки на даний час вона є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги.

Апелянт вказує, що вона виховувала і утримувала відповідачок до їх повноліття, тому має право на отримання від них матеріальної допомоги.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити з тих підстав, що судове рішення ухвалене на підставі повно та всебічно з”ясованих обставин, зокрема, з врахуванням поведінки та ставлення до своїх дітей позивачки як за минулий період, коли діти були неповнолітніми, так і на даний час. Вказує, що мати  перестала працювати у працездатному віці, на даний час їй 51 рік, вона є інвалідом 3 групи по зору,  яка є робочою, проте не працює, зловживає спиртним, проблемами дочок та онуків не цікавиться, отримує пенсію. Сама відповідачка  має двох неповнолітніх дітей , на даний час зайнята доглядом за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 і не має змоги утримувати працездатну матір.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 303 ЦПК України, а колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

     Згідно  ст. 202 СК України,  повнолітні дочка,  син зобов'язані утримувати батьків,  які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ІНФОРМАЦІЯ_2, являється інвалідом 3 групи, не працює з 1997 року( а.с.44,46)

Належні та допустимі докази , що позивачка  за станом здоров”я є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги в матеріалах справи відсутні. Даних про розмір пенсії станом на 2010 рік позивачка суду не надала, пояснивши , що отримує пенсію 700 грн.

 Відповідачка ОСОБА_5.(до укладення шлюбу Левошко) є донькою позивача,  що підтверджується повторною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.08.2010 року (а.с. 9). Відповідачка ОСОБА_5.(до укладення шлюбу ОСОБА_1) також є дочкою позивачки ОСОБА_1, що підтверджується повторною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.08.2010 року(а.с.8).

Відповідно до довідки №511 від 19.08.2010 року виконкому Волосківської сільської ради Менського району відповідачка ОСОБА_3 має на утриманні п”ятеро дітей ( а.с.18).

Відповідачка ОСОБА_2 має на утриманні дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і знаходиться на обліку в Менському РУСЗН та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, що підтверджується довідкою №633 від 13.09.2010 року(а.с.30).

Відповідно до змісту ст. 10,60 ЦПК України на кожну сторону покладено обов”язок довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції та додатково досліджує лише ті докази,  які без поважних причин не були прийняті судом першої інстанції , або які були досліджені з порушенням встановленого порядку чи не були надані стороною з поважних причин.

          Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, на підставі наданих сторонами доказів дійшов до обґрунтованого висновку, про те, що позивачкою не доведено факту її потреби в матеріальній допомозі, оскільки твердження про те, що вона періодично має потребу в лікуванні, а її пенсії на це не вистачає, не підтверджені належними доказами. Суд обґрунтовано  при ухваленні рішення врахував матеріальне становище відповідачів.

           Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо буде встановлено, що рішення ухвалене з дотримання норм матеріального  та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд ,

У Х В А Л И В :  

            Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 відхилити.  

            Рішення  Менського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2010 року залишити без змін.  

               Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

       Головуючий:                                                    Судді: