Справа № 22ц-5832/2010 Головуючий у 1-й інстанції Требух Н.В.
Категорія – цивільна Доповідач Горобець Т.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Хромець Н.С.,
суддів: Горобець Т.В., Страшного М.М.
при секретарі Костюк Ю.Г
за участю: Представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 вересня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить вищевказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ВАТ „Облтеплокомуненерго” заборгованість за надані послуги за період з листопада 2007 року по березень 2010 року в сумі 4735 грн. 66 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_8 державне мито на користь держави в сумі 51 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування фактичних обставин справи. Так, апелянт наполягає на тому, що послуги йому надавались невідповідної якості, про що останній надав свої розрахунки. Зазначає, що судом не було враховано порушення позивачем положень ст.22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, не взяті до уваги вимоги ст. 20 зазначеного Закону, щодо права споживача на зменшення плати у разі надання послуг неналежної якості, та положення ст.17 Закону України „Про захист прав споживачів”, яка забороняє примушувати споживача придбавати послуги неналежної якості. Також, апелянт зазначає, що до участі у справі не був залучений орган місцевого самоврядування, до повноважень якого у сфері житлово-комунальних послуг віднесено забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості відповідно до ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
Апелянт, крім того, посилається на те, що на опалювальний сезон 2008/2009 років відповідний договір про надання послуг не укладався. Крім того, зазначає, що в під”їзді було встановлено лічильник тепла, але заборгованість стягнута судом без врахування показників лічильника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи , обговоривши доводи апеляційної скарги та, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо буде встановлено, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судом по справі встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_8 зареєстрований та є власником квартири АДРЕСА_1.
Позивач надає відповідачу послуги з опалення та теплопостачання ( а.с.47), проте відповідачем надані послуги оплачуються в неповному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги ( а.с.3). На момент розгляду справи у суді заборгованість у сумі 1010 грн. погашена( а.с.33)
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 64, 66, 67, 68, 160-162 ЖК України, ст.19 Закону України „Про теплопостачання”, Постанови КМУ №630 від 21.07.2005 року „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, Договору про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання від 15.11.2007 року, відповідно до яких відповідач зобов”язаний своєчасно сплачувати за послуги з теплопостачання, проте своїх обов”язків не виконував в результаті чого і виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в примусовому порядку.
З даним висновком погоджується апеляційний суд, оскільки він відповідає матеріалам справи та грунтується на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги щодо неналежної якості наданих послуг , які ґрунтуються на розрахунках самого позивача, доданим до позовної заяви, а також твердження про право споживача неякісні послуги не оплачувати, не заслуговують на увагу, оскільки усупереч положень ст.18, 20 ЗУ „ Про житлово-комунальні послуги” , який для спірних правовідносин є спеціальним, відповідач протягом спірного періоду з приводу надання неякісних послуг та проведення перерахунку з претензіями до позивача не звертався. Отже, належні докази цього факту суду не надані, на що обґрунтовано вказав суд у своєму рішенні. Крім того, навіть у випадку доведеності неналежної якості послуг, відповідно до вказаного закону, споживач не звільняється від їх оплати повністю, а має право , за певних умов, на відповідний перерахунок.
Доводи апеляційної скарги про відсутність договору про надання послуг з теплопостачання на спірний період 2008-2009 роки є надуманими, оскільки відповідно до п.33 Договору від 15 листопада 2007 року, цей Договір є продовженим на 2009 рік ( а.с.49) Крім того, позивачем за вказаний період надавались вказані послуги, відповідач фактично ними користувався, а тому зобов”язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки в силу ст.4 ЦК України зобов”язання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, зокрема з угод, а також з дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов”язки
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції повно, всебічно та у обсязі, необхідному для вирішення спору, з”ясовано всі обставини справи, з дотриманням ст. 212 ЦПК України досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, правильно визначено характер спірних правовідносин та закон, який регулює ці правовідносини, правильно його застосовано та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо буде встановлено, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: