АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І,
при секретарі: Пєтуховій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому зазначив, що він відноситься до категорії "діти війни" та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
При звернені до відповідача про нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу було відмовлено. Вважає відмову незаконною та такою що порушує його права визначені та гарантовані ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому звернувся за захистом своїх прав до суду та просив визнати дії відповідача незаконними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та здійснити виплату йому 30% надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 01.07.2010 року в сумі 6 774 грн. 30 коп. та нарахувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги. Просив суд зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити йому державну соціальну допомогу як "дитині війни" у відповідності до вимог ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року за період з 01.01.2006 року по 01.07.2010 року.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 вересня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці по невиплаті ОСОБА_1, як "дитині війни", надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці здійснити ОСОБА_1 нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати заборгованості за періоди з 05 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1 витрати на ІТЗ розгляду судового процесу у сумі 120 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці просить рішення суду скасувати як незаконне, необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права і ухвалити нове рішення яким у позові відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус "дитини війни".
Положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, згідно з пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
Підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.
Тоді як, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004р., мають "діти війни" з 9 липня до 31 грудня 2007р. та з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008 р.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року.
Положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою зазначеної статті мінімального розміру пенсії за віком.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування, проте таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат "дітям війни" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
За таких обставин, рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду і до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 304№, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: