Справа №2-о-324/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2010 року Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:
головуючого – судді Васильєвої Н.М.,
народних засідателів – Крієренко В.Г., Зубова В.О.
при секретарі – Ковалевській А.А.,
за участю прокурора – Лютої С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська заяву про продовження надання ОСОБА_1 амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку,
В С Т А Н О В И В :
На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 22.09.2002 р. ОСОБА_1, 1972 року народження, надано уперше амбулаторну психіатричну примусову допомогу. Рішеннями Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.09.2009,29.04.2010р. ОСОБА_1 продовжено надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
У заяві лікаря-психіатра Луганської клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_2 ставиться питання про продовження надання гр. ОСОБА_1 амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, який спостерігається у психіатра з 1975 року у зв’язку з наявністю у нього тяжкого хронічного психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих. ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів ЛОКПНЛ, яка прийшла до висновку, що його спостереження і лікування можливе тільки за умов амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
У судовому засіданні лікар-психіатр ЛОКПНЛ – ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала, дала аналогічні вищевикладеному пояснення.
Гр. ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення лікаря-психіатра, прокурора, який не заперечував проти задоволення заяви, дослідивши висновок комісії лікарів-психіатрів, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.282 ЦПК України залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги особі.
В зв’язку з тим, що гр. ОСОБА_1 має тяжке хронічне психічне захворювання, є інвалідом 2 групи за психічним захворюванням з 1993 року безстроково, у зв’язку з яким його дії супроводжуються скоєнням неконтрольованих вчинків у хворобливому стані, відсутністю критики до своєї поведінки та стану, відмовою від прийому підтримуючого лікування та добровільного відвідування лікаря-психіатра, що в свою чергу обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.282 ЦПК України, ст.12 Закону України „Про психіатричну допомогу”, суд,
В И Р І Ш И В :
Заяву лікаря-психіатра Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_2 задовольнити.
Продовжити надавати амбулаторну психіатричну допомогу у примусовому порядку гр. ОСОБА_1, 1972 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий райсуд м.Луганська в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя:
Народні засідателі: