«Копія»                                                                                                                    

Справа № 2-364/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 вересня  2010 року                                                         Совєтський районний  суд

                                                                                           Автономної Республіки Крим

у складі:   головуючого                         - судді  Петрової Ю.В.

при секретарі                         - Трифоновій С.О.

за участю представника відповідачів     - ОСОБА_1

                   позивачки -                                             - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Білогірське відділення МРЕВ, третя особа – Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК, про визнання угоди купівлі-продажу автомобіля недійсною, зобов’язання ОСОБА_3 повернути їй автомобіль, зобов’язання Білогірський     МРЕВ зняти з реєстрації автомобіль,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Білогірського МРЕВ, третя особа – Управління ДАІ  ГУ МВС України в АРК,  про визнання угоди купівлі-продажу автомобіля КАМАЗ 5511,1983 року випуску, держномер НОМЕР_1 недійсною, зобов’язання ОСОБА_3  передати їй автомобіль, зобов’язання зняти з реєстраційного обліку вказаний автомобіль.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 червня 2009 року ОСОБА_4 на підставі довіреності, виданої ОСОБА_5, продав ОСОБА_3 автомобіль КАМАЗ,1983 року випуску, держномер НОМЕР_1 на Південно-Українській товарно-сировинній біржі «Восток». Проте, довіреність, яка була видана ОСОБА_5 ОСОБА_4  була їм скасована 04 червня 2009 року у Миколаївській виправній колонії №50 Львівської області, засвідчена начальником цього закладу, в зв’язку з чим втратила свою чинність. Тому, позивачка вважає, що угода купівлі- продажу автомобіля, яка була укладена 19 червня 2009 року ОСОБА_4 на підставі скасованої довіреності підлягає визнанню недійсною із застосуванням наслідків у вигляді повернення спірного автомобіля їй , як довіреній особі ОСОБА_5, на підставі довіреності, виданої  ОСОБА_5 21 липня 2009  року.  

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила суд його задовольнити, при цьому зазначила, що  її  чоловік ОСОБА_5 знаходячись у слідчому ізоляторі  видав довіреність 25 березня 2009 року ОСОБА_4 на продаж автомобілю КАМАЗ. Проте, вже перебуваючи у містах позбавлення волі у Миколаївській виправній колонії №50 скасував 04 червня 2009 року свою попередню довіреність на імя ОСОБА_4 , яка була належним чином посвідчена Начальником виправної установи. Вважає, що  укладаючи угоду купівлі-продажу автомобіля 19 червня 2009 року за нечинною довіреністю ОСОБА_4 порушив вимоги закону, в зв’язку із чим угода підлягаю визнанню недійсною в судовому порядку, оскільки було порушено волевиявлення сторони. Вважає, що такою угодою були порушені майнові права її чоловіка ОСОБА_5, якого вона представляє зараз за довіреністю.

Представник відповідачів – ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав,  просив суд в задоволенні позову відмовити, при цьому зазначив, що позивачка отримала гроші за спірний автомобіль КАМАЗ в розмірі 19000 грн., що  встановлено  постановою Сімферопольського РВ від 14 жовтня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, тому вимоги щодо повернення автомобіля вважає такими , що задоволенню не підлягають.

Білогірський МРЕВ, третя особа – Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК  до судового засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, в зв’язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  позивачки, представника відповідачів, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 25 березня 2009 року  уповноважив ОСОБА_7 на продаж, здачу в оренду, страхування автомобіля КАМАЗ, 1983 року випуску, який належить йому на праві приватної власності, про що видав довіреність, яка була засвідчена начальником Сімферопольського слідчого ізолятору і зареєстрована в реєстрі за №31 26 березня 2009 року. ( а.с.6).

04 червня 2009 року ОСОБА_5, знаходячись у Миколаївській виправній колонії №50 Львівської області, скасував свою раніш видану довіреність на ім’я ОСОБА_4, про що повідомив начальника виправної установи, який засвідчив його волевиявлення у встановленому законом порядку. ( а.с.10).

Згідно з договором купівлі-продажу від 19 червня 2009 року ОСОБА_4 якій діяв в інтересах ОСОБА_5 за довіреністю, здійснив продаж автомобіля КАМАЗ,5511, 1983 року випуску, ОСОБА_3, про що на Південно-Українській товарно-сировинній біржі «Восток» було укладено договір.( а.с.16).

Згідно зі ст.ст. 245, ( в редакції , яка була чинна на час видачі довіреності), ст.247 ЦК України довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі ( слідчому ізоляторі) може бути посвідчена начальником місця позбавлення волі. Строк довіреності встановлюється у довіреності.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Згідно з ч. 2 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність  і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Як було зазначено у листі В.О. Начальника управління Держдепартаменту України з питань виконання покарань в АРК №11/1-Д-2 від 21.01.2010 року повідомлення про скасування  довіреності було направлено  до ГУ МВС України в АРК управління Державтоінспекції, а також на імя ОСОБА_4 ( а.с.9).

Таким чином, з боку ОСОБА_5 було дотримана процедура скасування довіреності, яка встановлена чинним законодавством, в зв’язку з чим, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 не мав права укладати договір купівлі-продажу автомобіля 19 червня 2009 року від імені ОСОБА_5.

Беручи до уваги, що дійсність правочину залежить від елементів, які його складають, та беручи за критерій порушення вимог  до дійсності правочину, серед конкретних підстав  визнання правочину недійсним  є дефект суб’єктного складу ( відсутність у сторін правочину потрібної правосуб’єктності).  

На підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність  на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що оспорюваний договір купівлі-продажу автомобіля КАМАЗ, 5511, 1983 року випуску, укладений 19 червня 2009 року, підлягає визнанню недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину  кожна із сторін  зобов’язана повернути  другій стороні  у натурі все, що вона одержала  на виконання цього правочину, а в разі неможливості  такого повернення, зокрема тоді, кола одержане   полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначив в судовому засіданні представник ОСОБА_4- ОСОБА_1, ОСОБА_2 отримала  від ОСОБА_4 за проданий автомобіль 19000 грн., при цьому представник відповідача посилався на постанову СТ.ОУ Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК від 14 жовтня 2009 року, в якій зазначено, що позивачка отримала гроші в розмірі 19000грн. Ніяких розписок від ОСОБА_8 ОСОБА_4 не вимагав.

В судовому засіданні ОСОБА_8 заперечувала факт отримання грошей, при цьому зазначала, що документи на автомобіль були вилучені у неї силою, грошей в розмірі 19000 грн. вона не отримувала.

Вважаючи факт отримання грошей спірним, суд дійшов висновку про неможливість застосування реституції до вказаних спірних правовідносин, проте, це не позбавляє можливості представника відповідача захистити порушені права у встановленому законом порядку шляхом подачі до суду відповідного позову.

Крім того, зустрічні позовні вимоги представником відповідача в суді у відповідності до положень ст.123 ЦПК України ( в редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року) заявлені не були.

Виходячи з наведеного , позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною і вимоги про зобов’язання ОСОБА_3 повернути автомобіль КАМАЗ,5511,1983 року випуску  підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов’язання Білогірський МРЕВ зняти з реєстрації спірний автомобільКАМАЗ 5511,1983 року випуску, держномер НОМЕР_1 то вони задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду про задоволення вимог про повернення майна, переданного за недійсним право чином є підставою для його державної реєстрації, а також скасування попередньої реєстрації згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову  практику про визнання угод недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року.  

 На підставі вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою по справі відшкодовуються відповідачами пропорційно задоволеним позовним вимогам, тому з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 51 грн. і витрати ІТО 120 грн.

Керуючись ст.ст. 215,216, 245,247,248,249 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10,60,123,212-215 Цивільного Процесуального Кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_8 – задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля КАМАЗ 5511, 1983 року випуску, держномер транзитний НОМЕР_2 укладений 19 червня 2009 року  між  ОСОБА_4, якій діяв в інтересах ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на Південно-Українській товарно-сировинній біржі.

Зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 автомобіль КАМАЗ 5511, 1983 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Білогірського МРЕВ УДАІ – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені нею по справі: судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційне- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.  

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  через Совєтський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим                ( підпис)                         Ю.В.Петрова

З оригіналом згідно: суддя                                                                 Ю.В.Петрова