Справа № 2-а- 2843-2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2010 року Слов”янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді П.І. Профатило,
при секретарі Д.В. Савчук,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області, третя особа: Головне управління державного казначейства України про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність УПФУ в Слов’янському районі Донецької області, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, зобов’язання у подальшому сплачувати соціальну допомогу, -
В С Т А Н О В И В :
До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області, третя особа ГУДКУ про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність УПФУ в Слов’янському районі Донецької області, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, зобов”язання у подальшому сплачувати соціальну допомогу ,,Дітям війни”, обгрунтувавши свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-209 роках - така допомога не виплачувалась.
Законом України від 19.12.2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію цієї статті 6 було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано таким, що не відповідає Конституції України, таке положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яке зупиняє на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ ,,Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, яке є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене (п.6 резолютивної частини даного рішення), вона повинна щомісячно отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28.11.2007 року № 107- VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” було внесено зміни, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Але Рішенням Конституційного Суду України від 22.08.2008 року № 10-рп2008, було визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», як відомо рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, недоплата йому соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ,,Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області відмовило йому у здійсненні нарахування зазначеного підвищення до пенсії.
Просить визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області протиправними, щодо відмови у здійсненні нарахування підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006, 2007, 2008, 2009 роки та 9 місяців 2010 року, а також зобов’язати відповідача нараховувати на його користь та виплачувати щомісячну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і в подальшому.
Позивач до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про що в матеріалах справи є заява, де він зазначає, що справу просить слухати у його відсутності. Прохав задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - УПФУ в Слов’янському районі до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача в порядку ст. 128 КАС України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, що позивач є громадянином України і має правовий статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тому положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 09.07.2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31.12.2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня 410 грн. 06 коп., з 01 жовтня – 415 грн. 11 коп.
Тобто, за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” .
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії “дитини війни” у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону, а не Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону.
Також суд вважає, що вимоги позивача, про зобов’язання в подальшому нараховувати на її користь та виплачувати щомісячну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не підлягають задоволенню, оскільки вони є передчасними, так як у суду не має відомостей, що відповідач не має наміру здійснювати нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 01 жовтня 2010 року підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як «дитині війни» повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Предметом спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування та виплатити державну соціальну допомогу. Визначення розміру нарахування у вказаних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень, у даній справі – відповідача. У зв’язку з цим, суд вважає, що в цій частині – визначення та стягнення конкретної суми допомоги позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір в сумі 54,40 грн., то з державного бюджету слід стягнути на користь позивача судовий збір 54 грн. 40 коп.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України» Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від. 28.05.2008 року ст. ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 - 163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області, третя особа: Головне управління державного казначейства України про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, зобов’язання у подальшому сплачувати соціальну допомогу «Дітям війни» – задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.10.2010 року – протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.10.2010 року з урахуванням здійснених витрат.
Стягнути з державного бюджету України судові витрати в сумі 54 грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1.
Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області від сплати судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду П.І. Профатило