Справа   №2-2- 431/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року                                Дніпровський суд м. Дніпродзержинська у складі:

головуючого   судді                                 Федоріщева С.С.

при секретарі                         Драгунцевій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом   Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  за кредитним договором, -

                          ВСТАНОВИВ:  

    Відповідач  та його представник у судове засідання не з’явилися, до судового розгляду справи відповідач  надав  суду заперечення проти позову, а представник відповідача - заяву про невизнання позову.

ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293, звернувся до суду  з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що  31 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. відповідно до якого  Банк надав відповідачу  кредит для придбання автомобіля в сумі 15170 доларів США строком до 30 серпня 2010 року зі сплатою 13 відсотків річних,  а відповідач згідно п. 1.5  Кредитного договору зобов’язався  повернути  кредит та сплатити відсотки за користування кредитними грошовими коштами. Пунктами  5.1, 5.2. Кредитного договору була передбачена відповідальність  за порушення умов договору  у вигляді сплати пені в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу за кожний день  прострочення.  Проте свої зобов’язання відповідач належним чином не виконує, в зв’язку  з чим станом на 14 грудня 2009 року заборгованість відповідача перед банком становить: за кредитом  -  8325,16 доларів США,   за  відсотками  - 221,00 доларів  США, за пенею – 232,19 доларів США,  а взагалі  сума заборгованості за кредитним  становить 8778,45 доларів США. З забезпечення виконання  зобов’язань  за Кредитним договором  між Банком та відповідачем  був укладений іпотечний договір № 162/07 від 31 серпня 2007 р. , за яким предметом іпотеки  є нерухоме майно, а саме  - нежитлове приміщення, загальною площею 107,4 кв.м., розташоване  за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 153940,00 грн.     Тому Банк просить суд  стягнути з  відповідача заборгованість   за кредитом в сумі 70120,50 грн., що еквівалентно 8778,45 доларам США, яка утворилася станом на 14.12.2009 року,  і в цілях забезпечення  повернення боргу  звернути  стягнення на предмет  застави  -   нежитлове адміністративне приміщення, загальною площею 107,4 кв.м., розташоване  за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 153940,00 грн.

До попереднього  розгляду справи позивач  доповнив свій позов, подавши 27 квітня 2010 року  доповнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором,  у якому  просить суд стягнути з відповідача  на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293, заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на  28 квітня 2010 року  в сумі 71786,74 грн., що еквівалентно 9057,35 доларам США, і в цілях забезпечення  повернення боргу  звернути  стягнення на предмет  застави  -   нежитлове адміністративне приміщення, загальною площею 107,4 кв.м., розташоване  за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 153940,00 грн.

До судового розгляду справи позивач  у жовтні 2010 року  доповнив свій позов, подавши  до суду  доповнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором,  у якому  просить суд стягнути з відповідача  на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293, заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на  11 жовтня 2010 року  в сумі 78535, 82 грн., що еквівалентно 9928,80 доларам США  станом на 11 жовтня 2010 року, і в цілях забезпечення  повернення боргу  звернути  стягнення на предмет  застави  -   нежитлове адміністративне приміщення, загальною площею 107,4 кв.м., розташоване  за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 153940,00 грн.

Представник позивача  Старченко В.А ., яка діє за довіреністю ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293,  до судового розгляду справи  надала суду заяву з клопотання про розгляд справи  за її відсутності на підставі документів, що знаходяться в матеріалах цивільної справи, позов  по суті та за обставинами справи підтримує у повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_1 у судове  засідання не з’явився,  про дату та місце  розгляду справи  був  повідомлений належним чином через його представника ОСОБА_3 До судового розгляду справи, а саме 19 липня 2010 року, відповідач надав суду заперечення  на позовну заяву, де зазначив, що він не згодний з позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293, так як, на його думку, згідно ст. 524 ЦК України допускається лише визначення  еквіваленту зобов’язання  в іноземній валюті, а не сплата нею, і тому  зобов’язання за кредитним договором, що був укладений між ним та  позивачем, підлягає виконанню у національній валюті, тобто у гривні, яка  за приписами ст. 35 закону України «Про національний банк України», є єдиним законним платіжним  засобом на території України, який приймається  усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень  на всій території України  за всіма видами платежів. Тому він вважає, що єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України, є гривня.  У експертному дослідженні Інституту  економіко-правових досліджень Національної Академії наук України визначено, що  у відповідності  з діючим  законодавством України зобов’язання у договорі повинні  бути визначені виключно у гривні, сторони  можуть визначити  грошовий еквівалент зобов’язання у іноземні валюті.  Стаття 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає, що документ, який видається Національним банком України в порядку та на умовах, визначених  у вищезазначеному Законі, на підставі якого  банки та філії іноземних банків мають право здійснювати  банківську діяльність є банківською ліцензією.  У відповідності  з приписами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів   «Про систему  валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.  Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних  операції, що не потребують  індивідуальної ліцензії, на весь період  дії режиму валютного регулювання.  Індивідуальні ліцензії видаються  резидентам і нерезидентам  на здійснення разової  валютної операції  на період, необхідний  для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії на його, відповідача, думку,  потребують  і операції щодо  надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми  таких кредитів  перевищують встановлені законодавством межі, та  використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.  п. 1. 10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій  на використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу», передбачено, що  одержання індивідуальної ліцензії  однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною  або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше  не передбачено  умовами   ліцензії. Тому  відповідач  вважає, що  отримання індивідуальної ліцензії є необхідною умовою для правомірності видачі та одержання кредиту незалежно від суми грошових коштів, які надаються банком та строку їх повернення позичальником,  і при   наданні йому кредиту в іноземній валюті,  позивач повинний був отримати  індивідуальну ліцензію. А така індивідуальна ліцензія у Банка відсутня, внаслідок чого використання долару США  як засобу платежу за кредитним договором суперечить приписам діючого законодавства.  Просить  у задоволенні позовних вимог  Банку відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3   у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином  згідно вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України,  до судового розгляду справи  надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи  за його відсутності, проти задоволення позовних вимог   заперечує.

Суд вважає  можливим  розглянути справу  за відсутності сторін та  їх представників, так як згідно ч. 2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

  Судом були досліджені такі докази, надані сторонами  по справі:  кредитна заявка на отримання кредиту від відповідача ОСОБА_1,  заява відповідача  про надання кредиту під заставу, копія паспорту відповідача, копія договору купівлі-продажу нежитлового адміністративного приміщення по вул. Коваленко, 6 у м. Дніпродзержинську, копія реєстраційного посвідчення, копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно,  витяг  із рішення Дніпродзержинського виконкому міської ради віл 21 серпня 2000 р., технічний паспорт на нежитлове адміністративне приміщення, висновок про вартість  нерухомого майна – предмета застави, кредитний договір,  іпотечний договір,  досудові попередження  відповідачу про повернення кредитних коштів, претензія  відповідачу,  розрахунок суми заборгованості на 14.12.2009р., висновок  науково-правової експертизи щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті, проведеної відповідно до запиту Національного банку України на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», розрахунок суми заборгованості за кредитним договором  станом на 27 квітня 2010 року,  службове розпорядження  від 30 серпня 2007 року № 417/330  про офіційний курс гривні до іноземних валют,  постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська  від 31 березня 2010 року  щодо  відповідача ОСОБА_1, розрахунок заборгованості  за кредитним договором станом на 11 жовтня 2010 року,  Додаток до дозволу  № 148-1  від 16 січня 2002 року про перелік операцій, які має право здійснювати ВАТ «Державний ощадний банк України»,  копія листа  Національного банку України, копія рішення  Апеляційного суду Дніпропетровської  області, копія  дозволу на здійснення банківських операцій.

Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню  у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні  обставини та  відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що дійсно 31 серпня 2007 року між  ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293 та відповідачем ОСОБА_1  був укладений  кредитний договір № 162/07 (а.с. 22- 24), відповідно  до якого  Банк надав  відповідачу  кредит на  придбання автомобіля в сумі 15170 доларів США строком до 30 серпня 2010 року, зі сплатою 13 відсотків річних, і зобов’язався  щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення Кредиту рівними частинами в сумі 422 доларів США та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за Кредитом, шляхом внесення готівки до каси Банку або безготівкових перерахувань  з рахунків, відкритих в ВАТ «Ощадбанк», починаючи з вересня 2007 року на відповідні рахунки Позичальника, відкриті у філії - Дніпродзержинському відділенні № 3293 ВАТ «Ощадбанк» (п. 1.5 – Кредитного договору).

З метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з Кредитного договору,  між  Банком та відповідачем ОСОБА_1  31 серпня 2007 року  був укладений іпотечний договір № 162/07( а.с. 25027), відповідно до якого   відповідач, як іпотекодавець,  передав в іпотеку Банку, як іпотекодержателю, предмет іпотеки – нежитлове адміністративне приміщення, загальною площею 107,4 кв.м,  розташоване за адресою:  АДРЕСА_1, вартістю 153940,00 грн. (а.с. 21 – висновок про вартість  об’єкту), яке належить відповідачу на праві  власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна НОМЕР_2, реєстр 832/ від 17.02.1998 р., посвідченого  приватним нотаріусом  Дніпродзержинського міського нотаріального округу Жидковим В.Ю., та витягом  з реєстру прав власності на нерухоме майно  (а.с. 16-20).

Позивач повністю виконав свої зобов’язання,  і  позичальник  отримав від Банку кредитні ресурси в сумі, що передбачена кредитним договором.

Однак відповідач порушив умови Кредитного договору, не виконавши  його вимоги щодо повернення  одержаного кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Пунктами  5.1, 5.2 Кредитного договору передбачена відповідальність  позичальника  за невиконання  або неналежне виконання  взятих  на себе зобов’язань, і за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів  за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів за кредитним договором, відповідач зобов’язався  сплатити на користь  Банку пеню в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Станом  на 11 жовтня 2010 року  заборгованість відповідача  по погашенню тіла кредиту  становить 64298,63 грн., що еквівалентно 8128,88 доларам США, заборгованість  по сплаті  відсотків за користування кредитними коштами  становить 5529,81 грн., що еквівалентно 699,10 доларам США, заборгованість за пенею становить 8535,82 грн.,  що еквівалентно 100,82 доларам США,  а всього сума заборгованості  за кредитним договором складає 78535,82 грн., що еквівалентно 9928,80 доларам США,  що підтверджується розрахунком заборгованості  за кредитним  договором  (а.с. 76).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова  установа (кредитодавець) зобов’язується надати  грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути  кредит та сплатити  проценти.

Зобов’язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору ( ст. 526 ЦК України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)- ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання  або одностороння  зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1058 цього кодексу.

    Судом встановлено, що у добровільному порядку відповідач свої зобов’язання за  кредитним договором  не виконує, суму кредиту, відсотки за користування кредитними коштами  у повному  обсязі не сплачує, тобто фактично відмовився  від виконання  своїх зобов’язань, що суперечить  чинному  цивільному законодавству.

    Відповідно до п. 3.1.3 Іпотечного договору, позивач, як  іпотекодержатель,  має право звернути стягнення на предмет іпотеки  в порядку, передбаченому Іпотечним договором  у випадку  невиконання або неналежного виконання  відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, в тому числі невиконання або неналежне  виконання зобов’язання  за кредитним договором  в цілому або  в будь-якій його частині, якщо прострочення  строку будь-якого  з платежів  або його частина становить  більше 2(двох) місяців. Крім цього, пунктами 4.1, 4.3. Іпотечного договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання  відповідачем зобов’язання  в цілому чи тієї  або іншої його частини іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному іпотечним договором,  і вправі задовольнити  за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, який визначається іпотекодержателем  самостійно на момент реалізації Права іпотеки.

        В  зв’язку   з тим, що   Предметом   застави є вищезазначене  нежитлове адміністративне  приміщення, суд  вважає, що  позивач правомірно  звернувся до суду  з цим позовом  про стягнення  з відповідача  заборгованості за кредитом  шляхом  звернення стягнення  на предмет застави,  приймаючи до уваги і те, що прострочення   відповідачем строку з платежів  становить  більше 2(двох) місяців.

    Що стосується заперечення відповідача на позовну  заяву, то вони не можуть бути прийняті  судом,  так як і  Кредитний договір, і Іпотечний договір  підписаний  обома сторонами, тобто  позивачем та відповідачем, що відповідає  вимогам ст. 627 ЦК України, згідно якої сторони є вільними  в укладені договору та визначені умов договору. Сторонами  була погоджена валюта, в якій видано кредит. Сторони виконували свої обов’язки по договору – банк видав суму кредиту, а відповідач певний час виконував графік погашення кредиту. І заперечення відповідача про те, що  Банк не мав права здійснювати видачу кредиту в іноземній валюті, і не має права  використовувати  долар США, як засіб платежу за кредитним договором, не може бути прийнято до уваги, оскільки  Законом України «Про національний банк України», Декретом Кабінету Міністрів  України «Про систему  валютного регулювання і валютного контролю» визначено, що дозволяється банкам  зазначена  діяльність за наявності  виданої Національним банком України ліцензії.

    Як вбачається із матеріалів справи така ліцензія Національним банком України  позивачу видана (а.с. 78).

Доводи  відповідача  про необхідність мати  індивідуальну ліцензію також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вищевказаними законами встановлено, що письмовий дозвіл на здійснення  операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій. За умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати  операції з валютними  цінностями.

        Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  за кредитним договором  підлягає задоволенню у повному обсязі,  і з відповідача на користь Банка належить  стягнути 78535, 82 грн., що еквівалентно 9928,80 доларам, звернувши стягнення на предмет іпотеки – нежитлове адміністративне приміщення, розташоване у м. Дніпродзержинську по вул. Коваленко, 6.

Належить  стягнути з відповідача на користь позивача  і судові витрати, які складаються із судового збору  в сумі 702,00 грн.  та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 120 грн., так як відповідно до ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження  понесених витрат позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу розгляду цивільної справи (а.с. 1, 2). Крім цього, належить стягнути з відповідача судовий збір  на користь держави в сумі 83,36 грн., так як загальна сума заборгованості, що стягується  з відповідача  складає 78535,82 грн., позивач же сплатив судовий збір  в сумі 702,00 грн.,  при тому, що  розмір судового збору  становить  1 відсоток  від суми  задоволених вимог,  і складає  785, 54 грн.

На підставі ст. ст. 525, 526, 527, 530,  ч.2 ст.1050, 1054,  ЦК України,  керуючись ст. 8, 10, 57,

59, 60, 88,  130,  ч. 2 ст. 158, 174, 212,  213-215 ЦПК України, суд,-    

ВИРІШИВ :

Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  за кредитним договором, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293 -  заборгованість  за  кредитним  договором  № 162/07 від 31 серпня 2007 року в розмірі 78535,82 грн. (сімдесят вісім тисяч п’ятсот тридцять п’ять) грн.  

В цілях забезпечення  повернення суми  заборгованості  за кредитним договором звернути стягнення на предмет  іпотеки – нежитлове  адміністративне приміщення, загальною площею 107,4 кв.м., вартістю  153940 грн., що розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Коваленка, 6, яке на праві власності належить ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь   Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпродзержинського відділення № 3293  -  судові витрати: судовий збір в сумі 702,00 грн.,  та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_1   в дохід держави  судовий збір в розмірі 83,36грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги  в 10 –  денний строк з дня  проголошення рішення. Якщо рішення було проголошено  без участі особи, яка його оскаржує,  апеляційна скарга  подається протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

Суддя:                                     С.С.  Федоріщев