Справа № 1-244/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09 листопада 2010 року                                                                 м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді:             Ясінського Ю.А.,

з участю секретаря:             Базілевич Ю.С.,

прокурора:                             Загороднюк В.В., Протасової В.Ю.,                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Поділь-ського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м.Кривий Ріг, Дніпропет-ровської області, жительки АДРЕСА_1 україн-ки, громадянки України, розлученої, освіта середня, пра-цюючої в ВАТ «Концерн Хлібпром» – формувальником тіста, раніше судимої:

- 04.02.2010 року Могилів-Подільським міськрайо-нним судом за ст.185 ч.1 КК України до 6 місяців ви-правних робіт з відрахуванням 20 % від заробітку в дохід держави,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, будучи засудженою 04.02.2010 року Могилів-Подільським міськрайонним судом за ст.185 ч.1 КК України до 6 місяців виправних робіт з від-рахуванням в дохід держави 20 відсотків від суми заробітку ухилилась від відбування даного покарання. Так, 11.03.2010 року ОСОБА_1 було видано направлення до Могилів-ІІодільського міськрайонного центру зайнятості населення і встановлено строк для працевлаштування 15 днів та роз'яснено, що вона немає права відмовитися від за-пропонованої роботи чи перекваліфікації. ОСОБА_1 було попереджено, що в разі ухилення від відбування покарання її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України.  Згідно  відповіді Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості від 30.03.2010 року ОСОБА_1 з метою працевлаштування та взяття облік до центру не зверталась, мотивуючи тим, що у неї відсутній паспорт громадянина України. 02.04.2010 року ОСОБА_1 було надано ще 10 днів для працевлаштування, однак ОСОБА_1 не працевлаштувалась і у встановлений термін на облік в центр зайнятості не стала, продовжуючи протиправну поведінку, за що 17.06.2010 року була притягнута до адміністративної відповіда-льності за ст.178 ч.1 КпАП України у виді попередження.

22.06.2010 року ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України і їй вдру-ге було видано направлення до міськрайонного центру зайнятості населення та вста-новлено строк для працевлаштування 15 днів. Крім того, ОСОБА_1 було роз'яс-нено, що вона не має права відмовитись від запропонованої роботи чи перевалі-фікації, а також вкотре роз'яснено, що в разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України. Однак, ОСОБА_1 до Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості з метою працевлаштування та взяття на облік не зверталась.

Крім того, у визначені для реєстрації дні, а саме 15.03.2010 року, 19.04.2010 року, 21.06.2010 року та 19.07.2010 року ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої ін-спекції для реєстрації не з'являлась без поважних причин, порушуючи порядок та умови відбування покарання, хоча неодноразово попереджалась про те, що в разі про-довження порушення порядку та умов відбування покарання вона може бути притяг-нута до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від від-бування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1  свою вину за ст.389 ч.2 КК Ук-раїни визнала повністю, суду пояснила, що проживає з повнолітнім сином ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Вендичани Могилів-Подільського району. 04.02.2010 року її було засуджено Могилів-Подільським міськрайсудом за ст.185 ч.1 КК України до 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків суми заробітку. ОСОБА_1 на той час працювала в Вендичанській філії СВАТ «Птахокомплекс «Яришів» за трудовою угодою. Коли закінчився термін дії угоди вона не знає, але з роботи її звільнили на початку лютого 2010 року і з того часу вона не працювала. Її було запрошено до Могилів-Подільського підрозділу кримінально-виконавчої інспекції та ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання, а також попереджено, що в разі порушення порядку та умов відбування покарання її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України. ОСОБА_1 було ознайомлено з тим, що кожен третій понеділок місяця вона зобов'язана з'являтись на відмітку до кримінально-виконавчої інспекції. На відмітки до кримінально-виконавчої інспекції вона не з'являлась у зв'язку з відсутністю коштів на проїзд, були випадки, коли вона з’являлась, але не в установлені дні, за неявку до неї був застосований примусовий привід і її також було попереджено про кримінальну відповідальність.

11.03.2010 року ОСОБА_1 було видано направлення для взяття на облік в Могилів-Подільський міськрайонний центр зайнятості населення для подальшого пра-цевлаштування і було встановлено строк для працевлаштування 15 днів, однак вона на облік в центрі зайнятості населення не стала та не працевлаштувалась тому що втра-тила паспорт громадянина України.

Крім того, в червні 2010 року її було притягнуто до адміністративної відпо-відальності за появу в громадських місцях в п’яному вигляді.

22.06.2010 року ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України і одночасно направлення до центру зайнятості населення з метою працевлаштування, однак вона знову на облік до центру зайнятості населення не стала і навіть не зверталась до нього, хоча була попереджена про обов'язковість працевлаштування на будь-яку роботу і заборону відмовлятися від пропозицій щодо запропонованої роботи. ОСОБА_1 офіційно не працювала, а проживала за рахунок тимчасових заробітків, допомагаючи односельцям по господарству. За роботу з нею розраховувались грошовими коштами.

Лише з 07.09.2010 року, після порушення даної кримінальної відповідальності,  вона працевлаштувалась до ВАТ «Концерн Хлібпром» формувальником тіста, де  від-була частину призначеного їй покарання.

Злочин вчинила через свою легковажність, у скоєному розкаюється, просить її суворо не карати.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у доб-ровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст.299 КПК України за від-сутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі, а обмежився допитом підсудної та дослідженням матеріалів кри-мінальної справи.    

Крім визнання вини підсудною ОСОБА_1, її вина в інкримінованому діянні підтверджується: - п оданням   начальника МРВ КВІ УДЦПВП України Притики А.М. від 21.07.2010 року, що підтверджує те, що ОСОБА_1 ухилялась від відбування покарання (а.с.4-5); - вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду від 04.02.2010 року про призначення ОСОБА_1 покарання у виді 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % від суми заробітку (а.с.43); - копією постанови підрозділу кримінально-виконавчої інспекції від 05.03.2010 року про встановлення днів явки на реєстрацію (а.с.7); - копією листа реєстрації засудженої ОСОБА_1 (а.с.8); - копіями довідок проведення профілактичних бесід, попе-реджень та пояснень ОСОБА_1 (а.с.10-30); - копією протоколу про аміністративне правопорушення від 17.06.2010 року (а.с.23); довідкою МРВ КВІ УДДПВП України у Вінницькій області про відбутий строк покарання, згідно якої станом на 08.11.2010 року ОСОБА_1 відбула 13 днів призначеного судом покарання у виді виправних робіт і невідбута частина складає 5 місяців 17 днів (а.с.83) та   іншими матеріалами   справи.

Таким чином, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.389 КК України – ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної та обставини, що обтяжують і пом’якшують її покарання.

Злочин, передбачений ч.2 ст.389 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Підсудна ОСОБА_1 раніше судима.

Обставиною, що пом’якшує її покарання є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Суд також приймає до уваги те, що за місцем проживання та роботи підсудна ОСОБА_1 характеризується посередньо.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що виправлення і перевиховання під- судної ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст.321-324, 327, 332-335 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочину, пе-редбаченого ст.389 ч.2 КК України і обрати їй покарання у виді 1 (одного) року обме-ження волі.

На підставі ст.ст.72, 71 КК України, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий, призначити ОСОБА_1 , шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком невідбутої частини пока-рання за попереднім вироком  Могилів-Подільського міськрайонного суду від 04.02.2010 року , остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити ту ж – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів з дня його проголошення.

Суддя :