Справа № 2А-909/10

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Ковель                            22 жовтня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого – судді  Миронюка М.Г., розглянувши в приміщенні Ковельського міськрайонного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання провести нарахування та виплату основної та додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання провести нарахування та виплату основної та додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач прохає визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки за період з вересня 2007 року.

Ухвалою суду від 22.10.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов"язання відповідача провести позивачу перерахунок основної та додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії  у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з вересня 2007 року до 12 квітня 2010 року залишено без розгляду, оскільки адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом.

Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у заяві та прохає його задовольнити

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та письмові заперечення проти позову, зі змісту яких слідує, що питання визначення мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у відповідності до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Перешкодою для застосування наданої норми закону є положення ч.3 цієї статті, яка визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому по відношенню до нього не можуть бути застосовані положення, що визначають тотожність розміру мінімальної пенсії за віком із розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також представник відповідача наполягає, що розмір пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений Постановою  КМУ від 28.05.2008 року № 530, де у п.6 зазначено мінімальний розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв"язок з Чорнобильською катастрофою становить по ІІ групі інвалідності – 580 грн. Вважає, що всі необхідні до сплати суми позивачу виплачені у повному обсязі і просить у задоволенні позову відмовити.  

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

 Позивач ОСОБА_1 належить до 1 категорії осіб, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є інвалідом II групи.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідач обчислював пенсію позивачу, виходячи з розмірів, встановлених підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а після визнання цих змін такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, – згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року.

Відповідач обчислював пенсію позивачу, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1, - 19,91 грн.

Відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, інвалідам II групи, призначається державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

В той же час, розмір мінімальної пенсії має визначатися виключно   Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ч.2 ст.5 цього Закону). Кабінет Міністрів України своїми постановами визначати цей розмір не вправі. Він вправі визначати лише порядок обчислення пенсії   (ч.5 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки законом не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. Тим більше, що пенсія позивачу призначалися не лише на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а й на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (останній абзац ст.55 Закону).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому відповідач, обчислюючи пенсію позивачу у періодах з 12 квітня 2010 року по 12 жовтня 2010 року порушив засади пріоритету законів над підзаконними актами, діяв протиправно, порушив право позивача на належний соціальний захист, передбачений ст.46 Конституції України.

Відповідач мав у цьому періоді при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах є безпідставними, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідач у будь-якому випадку повинен був нараховувати пенсії у встановленому законом розмірі, виплата ж цих пенсій у повному розмірі могла бути проведена після збільшення бюджетних асигнувань абож у наступних бюджетних періодах.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.                                    

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивачу, вважає, що для  відновлення останнього необхідно і достатньо зобов'язати відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності позивачу у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного у законі про Державний бюджет України на відповідний рік,  у періодах з 12 квітня 2010 року по 12 жовтня 2010 року і виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою і отриманою ним сумою пенсії.

Керуючись ст. 11, 71, 86, ч.2 ст.99, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, ч.2 ст.19, ст.46 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 55, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання провести нарахування та виплату основної та додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку основної та додаткової пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у періодах з 12 квітня 2010 року по 12 жовтня 2010 року та виплаті йому різниці між перерахованою і отриманою ним сумами пенсій протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області провести ОСОБА_1 перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного у законі про Державний бюджет України на відповідний рік за період з 12 квітня 2010 року по 12 жовтня 2010 року і виплатити йому різницю між перерахованою і отриманими ним сумами пенсій.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий:                                                                  М.Г. Миронюк