КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1705/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до інспекторів Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Калити О.В., Підвисоцької О.Г., третя особа: Тростянецька об’єднана державна податкова інспекція у Вінницькій області про оскарження дій посадових осіб ДПА у Вінницькій області, –
В С Т А Н О В И Л А :
СПД ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до інспекторів Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Калити О.В., Підвисоцької О.Г., третя особа: Тростянецька об’єднана державна податкова інспекція у Вінницькій області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати дії працівників ДПА у Вінницькій області Калити Олега Вікторовича та Підвисоцької Олени Григорівни щодо проведення 18.03.2009 року планової перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ПП ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, Тростянецького району Вінницької області незаконними;
- скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320/0 від 28.03.2009 року на суму 160 грн. та рішення пор застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000162320/0 від 28.03.2009 року на суму 680 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що перевірку позивача було проведено у повній відповідності до чинного законодавства та встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.03.2009 р. головними державними податковим ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області Калитою О.В. та Підвисоцькою О.Г., згідно з направлень від 10.03.2009 року, проведено перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ПП ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1.
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 390/02/32/23/2916018529 від 18 березня 2009 року, яким встановлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
На підставі вказаного акту перевірки Тростянецької ОДПІ прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320/0 від 28.03.2009 р. в розмірі 160 грн. та № 0000162320/0 від 28.03.2009 р. в розмірі 680 грн.
Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Як було вірно встановлено судом першої інстанції відповідачем відносно позивача у відповідності до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»було здійснено функцію контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) та вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно з ст. 16 вказаного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Отже, підстави та порядок здійснення планової перевірки осіб, що використовують спрощену систему оподаткування врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Проте, порядок та підстави проведення планових перевірок осіб, що використовують іншу систему оподаткування вказаним Законом не передбачені.
Частина 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»містить бланкетну норму, яка передбачає, що здійснення планової перевірки інших суб’єктів підприємницької діяльності у порядку, передбаченому законодавством України.
Під час судового засідання сторони не заперечували проти того, що позивач не є платником єдиного податку.
Таким чином, ДПА у Вінницькій області, здійснюючи планову перевірку позивача, зобов’язана була дотримуватися вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в частині, що не суперечить спеціальному закону –Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У відповідності до ч. 4 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Вказане положення закону пов’язує виникнення права у контролюючого органу на проведення планової перевірки із направленням суб’єкту підприємницької діяльності повідомлення про дату її проведення та забороняє проведення планової перевірки у разі не направлення особі такого повідомлення.
Судом встановлено, що письмове повідомлення про проведення планової перевірки із зазначенням дати початку та закінчення її проведення –не отримував.
З огляду на те, що позивачу не було надіслано письмове повідомлення про проведення планової перевірки колегія суддів дійшла висновку, що ДПА у Вінницькій області не мала права на проведення планової перевірки позивача, а тому дії Калити О.В., Підвисоцької О.Г. по проведенню такої перевірки є неправомірними.
У відповідності до п 3.11 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27 травня 2008 року в разі встановлення при проведенні перевірки порушень законодавства за результатами розгляду матеріалів такої перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває такий суб'єкт господарювання, приймається у встановлені законодавством терміни та надсилається суб'єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за встановленою формою.
Підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є акт, складений за результатами проведеної перевірки.
Рішення Тростянецької ОДПІ Вінницької області про застосування до ПП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320/0 від 28.03.2009 року та № 0000162320/0 від 28.03.2009 року були прийняті на підставі вищезазначеного акту перевірки № 390/02/32/23/2916018529 від 18.03.2009 р.
Колегією суддів встановлено, що вказаний акт було складено на підставі перевірки, право на проведення якої у податкового органу було відсутнє відповідно до ч. 4 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
У відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
З огляду на те, що докази, які на думку відповідача свідчать про вчинення ПП ОСОБА_2 правопорушень, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»були одержані з порушенням закону, колегія суддів при розгляді даної справи не бере їх до уваги.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що рішення Тростянецькою ОДПІ Вінницької області про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320/0 від 28.03.2009 року та № 0000162320/0 від 28.03.2009 року є законними –суперечить дійсним обставинам справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання нечинним та скасування рішення Тростянецької ОДПІ у Вінницькій області № 0000172320/0 від 28.03.2009 року та № 0000162320/0 від 28.03.2009 року про застосування до ПП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року –задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року –скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою позовні вимоги –задовольнити.
Визнати дії працівників Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Калити Олега Вікторовича та Підвисоцької Олени Григорівни щодо проведення 18 березня 2009 року планової перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ПП ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, Тростянецького району Вінницької області –незаконними.
Визнати нечинними рішення Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 0000172320/0 від 28 березня 2009 року та № 0000162320/0 від 28 березня 2009 року про застосування до Приватного підприємця ОСОБА_6 штрафних (фінансових) санкцій.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук