Справа № 2-а-540/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11.11.2010р.                             м. Виноградів

    Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

            Головуючого – судді Леньо В.В.,

            При секретарі – Дорда Д.В.,

      за участі позивача – ОСОБА_1, розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів  адміністративний позов  ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ужгородського окремого взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшого пр-ка міліції Цебенко Р.М. про визнання протиправною постанови серії АО № 141850 від 26.10.2010року по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС Ужгородського окремого взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшого пр-ка міліції Цебенко Р.М. про визнання протиправною постанови серії АО № 141850 від 26.10.2010року по справі про адміністративне правопорушення.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.10.2010року інспектором ДПС Ужгородського окремого взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшим пр-ком міліції Цебенко Р.М. на позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 141850 від 26.10.2010року  про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, одночасно із складанням протоколу про адміністративне правопорушення серії АО1 №015472 від 26.10.2010року. Зазначає в позові, що 26.10.2010року він ПДР не порушував, і в тому числі не перевищував швидкості руху, також швидкість зафіксована за допомогою спеціального приладу «Радіс», який на думку позивача не є сертифікований.  Зауважує на те, що, якщо мова йде про фіксування ПДР приладом, який фіксує в автоматичному режимі, то має бути чітко вказано модель приладу, його назва, чи є він сертифікований, де він був встановлений і чи є в тому місці відповідні дорожні знаки, які обмежують швидкість, чи правомірно і на підставі яких документів ці знаки  там встановлені, чого не вказано в постанові.  Також, порушено  його права, так як в супереч положенням ст.258 КУпАП прилад “Радіс” не є тим приладом, який, згідно його технічних характеристик, працює і фіксує  в автоматичному режим, так як цей прилад  при його використанні потребує певного втручання працівника ДПС, а тому не є належним і допустимим доказом та не може братись до уваги, фіксування події відбулось з грубим порушенням вимог КУпАП та відповідних наказів міністра МВС України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, та просить позов задовольнити.

    Відповідач – інспектор ДПС Ужгородського окремого взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старший пр-к міліції Цебенко Р.М., як суб'єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, про що свідчить зокрема довідка про виклик відповідача в телефонному режимі(а.с.7), але відповідач в судове засідання не з'явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення розгляду справи або про поважні причини його неявки, а тому на підставі ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи та її вирішення на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми.

Вислухавши пояснення, обстеживши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та  підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач в своїй заяві.

    Так, в судовому засіданні встановлено, що постановою серії АО № 141850 від 26.10.2010року складеною інспектором ДПС Ужгородського окремого взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшим пр-ком міліції Цебенко Р.М., на ОСОБА_1 за те, що останній  перевищив швидкість в населеному пункті на 22км/год (швидкість вимірювалась приладом «Радіс №2110» ) і скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України та накладено на позивача штраф в розмірі 260 грн. (а.с.4)

    Також в судовому засіданні із заяви позивача, які суд теж змушений взяти до уваги так як такі не спростовані відповідачем, встановлено, що 26.10.2010року при складанні протоколу серії АО1 №015472 на місці вчинення “правопорушення” була відразу винесена постанова серії АО № 141850.

    Не зазначено в оскаржуваній постанові і те, що за яких обставин зафіксовано відповідне порушення ПДР,  чи є прилад сертифікований в Україні, де він був встановлений і чи є в тому місці відповідні дорожні знаки, які обмежують швидкість саме на вказаній ділянці дороги.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами КУпАП.

Положеннями статей 278,279 та 280 КУпАП встановлено, які дії орган (посадова особа) повинен провести при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, чітко регламентовано порядок розгляду справи та обставини, які  при цьому підлягають з'ясуванню.

    Встановлено в суді, що відповідачем по справі -  інспектором ДПС Ужгородського окремого взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшим пр-ком міліції Цебенко Р.М. винесена постанова, серії АО № 141850 від 26.10.2010року і позивача ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на місці вчинення “правопорушення” , в супереч положення  ч.3 ст.258 КУпАП, оскільки  ст.122 КУпАП  не передбачена в ч.1 ст.258 КУпАП, а відтак, вказана постанова інспектором ДПС на місці вчинення правопорушення винесена не могла бути, оскільки таку повинні виносити тільки відповідні працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання за наслідками розгляду адмінматеріалів, відповідно до положень п.3 ч.2 ст. 222 КУпАП, і в  порядку визначеному ст.ст. 278-280 КУпАП, чого відповідачем дотримано не було.

    Також, відповідачем всупереч положенням п.3 ч.2 ст.222 КУпАП, та п.4.1(абзац 3) Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77 (далі – Інструкції) не надано суду жодних доказів, що старший пр-к міліції Цебенко Р.М. має спеціальне звання та  відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, оскільки  відповідно до п.12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано  інспекторам з адміністративної практики  Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п.16.6 Наказу МВС України №111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС»,  він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол.  

За ч.6 ст.258 КУпАП - у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

    Відповідно до  ч.2,4 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, та  суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі, що відповідачем проігноровано, не дивлячись на відповідну вимогу в ухвалі суду від 05.11.10р. (а.с.6).

    З огляду на вищевказане,  оспорювана  позивачем постанова не може вважатись такою, що прийнята із дотриманням встановленої статтею 258 КУпАП процедурою, чим порушено права позивача за ст.268 КУпАП, а тому  вищевказані порушення, що допущені відповідною посадовою особою при її складанні є підставою для визнання дій інспектора ДПС про притягнення позивача до адмінвідповідальності неправомірними та визнання постанови серії АО № 141850 від 26.10.2010року протиправною і  такою, що підлягає до скасування.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 71, 158, 159,161-163,171-2 КАС України,  ст. 7,268,287, 288 КУпАП, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати неправомірними дії інспектора ДПС Ужгородського окремого взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшого пр-ка міліції Цебенко Р.М. по притягненню позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

    Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 141850 від 26.10.2010року, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу розміром 260 гривень – визнати протиправною та скасувати.

    Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

    Головуючий                                 Леньо В.В.