КОПІЯ

 Справа № 2-674/2010

   Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

            04 листопада 2010 року Воловецький районний суд Закарпатської області в складі: головуючого- судді Конепуда В.І., при секретарі Голінка Л.І., з участю позивача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -

      у с т а н о в и в :   

    17.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Пенсійного відділу УМВС України в Закарпатській області в якому просить постановити рішення, яким зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну соціальну грошову допомогу за 2007-2010 роки.

       Позивач мотивує вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2010 рр. позивачу виплачувалася не в повному обсязі, а тому змушений звернутись до суду.

         16 липня 2010 року по даній справі винесено заочне рішення, яке на підставі заяви відповідача - ГУМВС України в Закарпратській області про перегляд заочного рішення ухвалою суду від 22 вересня 2010 року скасоване, справу призначено до нового розгляду на 01.10 2010 року.

       01.10.2010 року за клопотання позивача, первісного відповідача Пенсійний відділ УМВС України в Закарпатській області замінено на належного відповідача - Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

      Згідно вимог ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

       Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

        Відповідач   в судове засідання повторно не з'явився і не повідомив суд про причини своєї неявки. На розгляд справи надіслав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки згідно рішення Конституційного суду України спори пов’язані із соціальними виплатами розглядаються в порядку адміністративного судочинства. В задоволенні даного клопотання було відмовлено.

       Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд немає відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).

         Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів, тобто провести заочний розгляд справи.

З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити, оскільки згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року справи щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року. Справи щодо таких спорів, які перебувають у провадженні суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій  станом на 01 січня 2011 року, завершуються розглядом у цих судах. Позов  ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

       Разом з тим, Львівський апеляційний адміністративний суд у своєму листі від 21.09.2010 року звернув увагу щодо подальшого розгляду справ, пов’язаних із соціальними виплатами, зокрема, Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року №2452-УІ, який набрав чинності 30.07.2010 року, а саме абзацом десятим пункту першого Розділу ХІІ «Прикінцеві положення»  щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року. Справи щодо таких спорів, які перебувають у провадженні суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій  станом на 01 січня 2011 року, завершуються розглядом у цих судах.. Виходячи з того, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року набрав чинності та не був предметом перегляду Конституційним Судом України, застосовуючи загальний правовий принцип дії норми права у часі, вирішення судами всіх категорій соціальних спорів за правилами адміністративної юрисдикції буде здійснюватися починаючи з 01 січня 20011 року.

Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» .

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України  «Про Державний  бюджет  України на 2007 рік» дія  вказаної статті  зупинена. 

       Проте, згідно рішення  Конституційного Суду України  від 09.07.07 р. № 6-рп  у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України  положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що  не відповідає  Конституції України   п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону.

       Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.

         Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

        Статтею 71 закону “Про державний бюджет України на 2009 рік” КМУ надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру  мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір  зазначених соціальних виплат згідно із законом “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або  щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм закону “Про соціальний захист дітей війни”.  

Окрім цього,  дію ст. 6 Закону  також не зупинено  і в 2010 році, оскільки  ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”  Верховною Радою України не прийнятий, а тому відповідач зобов'язаний  проводити  нараховування до пенсії  особам, які мають статус “дитина війни”, відповідно до вимог  ст. 6  закону  України “Про  соціальний  захист  дітей  війни”  в розмірі 30 % мінімальної  пенсії за віком,  натомість останній проводить доплату в розмірі 10 %.

Відповідно  до ст. 46 ч. 2 закону України “Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування”  від  09.07.2003 р. № 1058 – ІV  нараховані  суми  пенсії,  не  отримані  з  вини органу, що  призначає  і виплачує  пенсію,  виплачується  за   минулий  час  без  обмеження  будь-яким  строком. Пільга, передбачена  ст. 6 Закону,  по суті  є  надбавкою  до пенсії  особам, які  досягли  пенсійного віку. Тому з  врахуванням   наведеної  норми  закону,  ст. 64  Конституції України  суд  вважає,  що позивач  не пропустив  строк  позовної давності  по зверненню  до суду за захистом своїх порушених прав, встановлений ст. 257 ЦК України.  

        Відтак, вимоги позивача  підлягають до задоволення – в частині  зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії на 30 %  мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007р. року по 31.12.07 р., з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р. включно, з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно та з 01.01.2010 р.по 17.06.2010 р.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового  задоволення.

     Судові витрати  у виді  витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 37 грн., слід стягнути з відповідача  на користь позивача на підставі  ч.1 ст. 88 ЦПК України. Натомість, судові витрати у виді держмита в розмірі 3 грн. 40 коп. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки останній звільнений від сплати такого згідно п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито».        

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215 ЦПК України , ст.152 ч. 2 Конституції України,  Законом України « Про соціальний захист дітей війни»,Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рішення  Конституційного Суду України від 09.07.07р. № 6-рп, рішенням  Конституційного Суду України від 22.05.08 р.  № 10-рп, суд, -

в и р і ш и в:  

          Позов задовольнити частково.            

          Зобов'язати Пенсійний відділ УМВС України в Закарпатській області  провести  нарахування та виплату ОСОБА_1 з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року включно і з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з 01.01.2009 року по 17.06.2010 року включно, підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України  “Про  соціальний  захист  дітей війни”, з врахуванням  ст.28  ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», та  раніше виплачених  сум у цей період .    

  У задовольненні  решти позовних вимог відмовити.  

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати  у виді витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня  отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Головуючий:

                   СУДДЯ:              підпис                              Конепуд В.І.

                  Згідно з оригіналом.

                    СУДДЯ:                                                           Конепуд В.І.