Лугинський районний суд  Житомирської області                                                                                                                                                      

                                                                                                                      Справа № 2-А- 3263/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 року                                                                                                смт. Лугини

         Лугинський районний суд Житомирської області

                   в складі : головуючого – судді         Бичківської  К.Г.

                                     при секретарі –                 Стужук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі про визнання дій неправомірними  та

зобов’язанням провести перерахунок та виплату пенсії в розмірах , передбаченої ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-  

В С Т А Н О В И В :

           12.10.2010 року  ОСОБА_1 зв ернулась  до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить   визнати дії відповідача - управління  Пенсійного фонду України у Лугинському районі щодо відмови у перерахунку пенсії в розмірах,  передбачених  ст. 54, 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та проханням провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що передбачені ст. ст. 54, 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року, а також зобов’язати відповідача в подальшому  з 01.10.2010 року нараховувати та виплачувати їй пенсію  в розмірах передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

.            Зазначені вимоги позивача обгрунтовуються посиланням на те, що  вона є інвалідом 2 групи 1-ї категорії. Інвалідність пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Позивач стверджує, що статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідач всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Тому вона звернулась до відповідача щодо проведення відповідного  перерахунку зазначених пенсій, однак отримала відмову.  

          Позивач в судове  засідання не з'явилась. Від неї надійшла заява у якій вона просить справу розглядати  без її участі; позовні вимоги підтримує.

           Представник   управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі   в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином.    Надіслав заперечення,  у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

         Дослідивши  докази по справі, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню  частково  з наступних підстав.

        Судом встановлено, що позивач являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1, виданого 15.04.2008 року Житомирською облдержадміністрацією  та є інвалідом  другої групи, захворювання якого пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС.

      З 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року знаходилась на обліку в УПФУ у Лугинському районі та отримувала пенсію по інвалідності встановлену внаслідок загального захворювання інвалідам 2 групи по ЧАЕС та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії І.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин позивачка  має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому ніж 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами,  при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постанова КМУ № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Частиною п'ятою статті 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

             Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому  відмова відповідача у перерахунку та виплаті  пенсій є протиправною.  

     Посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин постанови  Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» судом не беруться до уваги, оскільки положення даної постанови звужує обсяг, встановлених Законом  України “Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі п.15 даного Положення, у відповідності до якого створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання  позивача є управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі, яке і повинно здійснити перерахунок  та виплату пенсій позивачу за період з 12 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року,  виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст. 50  та ч.4 ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

          Отже  так як суд не вправі здійснювати перерахунок  пенсії, то  суд вважає, що слід  зобов’язати  відповідача зробити перерахунок та виплату  пенсій позивачу.

В частині  зобов’язання відповідача  в майбутньому нараховувати та виплачувати пенсію в розмірі якому просить позивач, суд вважає слід відмовити, оскільки позивач має право  на звернення до суду з приводу вже порушеного права незаконних дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

          Керуючись ст. ст. 8, 46 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 100, 161,163, 256     Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 50, 54, 70, 71 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-

                                                 П О С Т А  Н О В И В :

         Адміністративний позов задовольнити  частково.  

       Визнати дії відповідача - управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі   щодо відмови ОСОБА_1   у перерахунку та виплаті недоотриманої   державної пенсії по ІІ групі інвалідності особі, віднесеній до категорії 1 та додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров ' ю особі, віднесеній до категорії 1,  передбачених ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

       Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі провести  нарахування та виплату   ОСОБА_1  державну пенсію по ІІ групі інвалідності особі, віднесеній до категорії 1  та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров ' ю особі, віднесеній до категорії 1, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року .    

          В решті частини позову відмовити.      

          Виплати в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

         Суддя