КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
18 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Самчука П.П. (головуючий)
Пастощука М.М., Варвус Ю.Д.
при секретарі Басюр А.М.
з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 15 червня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину жилого будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на домоволодіння, визнання заповіту недійсним, третя особа – виконавчий комітет Шепетівської міської ради.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 15 червня 2010 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину житлового будинку задоволений.
Постановлено визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання права власності на домоволодіння, визнання заповіту недійсним відмовлено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Постановлено анулювати правовстановлюючі документи на жилий будинок АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_4 і оформити на ім’я ОСОБА_4 право власності на 2/3 частки в праві власності на жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 та на ім’я ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину в праві власності на жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Зобов’язано Шепетівське бюро технічної інвентаризації провести перереєстрацію правовстановлюючих документів на жилий будинок АДРЕСА_1 відповідно до рішення суду.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 211 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 241 грн. 42 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, і визнати за ОСОБА_5 право власності на 21,4 кв.м. загальної площі і 13,8 кв.м. житлової площі будинку по АДРЕСА_1, а за нею визнати право власності на 71 кв.м. загальної площі і 58,1 кв.м. житлової площі будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1.
В обґрунтування незаконності рішення суду вказується, що після смерті матері вона за власні кошти добудувала будинок, здійснила прибудови до нього, після чого загальна площа будинку становить 92,4 кв.м., а житлова – 58,1 кв.м., побудувала сарай і приватизувала земельну ділянку, на якій знаходиться садиба.
В той же час ОСОБА_5 участі в добудові будинку, прибудов до нього та будівництві сараю не приймав, кошти для цього не надавав. А складений на нього 10.01.1997 р. заповіт мав бути визнаний судом недійсним, оскільки на день його укладення документів на домоволодіння не існувало і такий заповіт порушує її майнові права.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 та її представник апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів.
Позивач ОСОБА_5 та його представник проти апеляційної скарги заперечують, рішення суду вважають законним і обґрунтованим.
Відповідач ОСОБА_10, представник виконкому Шепетівської міської ради в судове засідання не з’явилися, про день, час і місце слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позов ОСОБА_5 і визнаючи за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами, а за ОСОБА_4 – право власності на 2/3 частин того ж домоволодіння суд першої інстанції виходив з того, що сторони у встановленому порядку прийняли спадщину і є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ( відповідач ОСОБА_10 відмовився від своєї частки в спадщині на користь ОСОБА_4).
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено, що на виділеній під індивідуальну забудову земельній ділянці ОСОБА_11 проводила будівництво житлового будинку АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 померла, на час її смерті, а також на час розгляду спору будинок в експлуатацію у встановленому законом порядку не приймався.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_11 - ОСОБА_12, який заповідав все належне йому майно синові ОСОБА_5
Таким чином, між спадкоємцями майна ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник спір щодо спадкового майна. Цим спадковим майном сторони по справі вважають житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами.
Проте під час розгляду справи встановлено, і це сторонами не заперечується, що правовстановлюючі документи на будинок відсутні, оскільки у встановленому законом порядку він в експлуатацію не приймався.
Таким чином, сторони по справі не стали спадкоємцями такого майна ( об’єкту) як будинок, а вони можуть ставити питання щодо спадкування використаних в процесі його будівництва будівельних матеріалів, а також вимагати як спадкоємці будівельних матеріалів визнання відповідними органами їх прав і обов’язків забудовника.
Розглядаючи справу суд першої інстанції таких обставин не врахував, за відсутності правових підстав визнав право власності на будинок, якого юридично не існує і він не є об’єктом цивільних правовідносин. А тому посилання суду на ст. ст. 179, 181, 185, 190 ЦК України в такому випадку безпідставне.
За таких обставин, рішення суду в частині позову ОСОБА_5 і зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння постановлене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду в частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання заповіту недійсним є законним, оскільки в суді не доведено, як того вимагають ст.ст. 10, 60 ЦПК України, наявність передбачених законом підстав для визнання правочину недійсним. Тому в задоволені позову ОСОБА_4 в цій частині суд обгрунтовано відмовив.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317, ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 15 червня 2010 року в частині позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину житлового будинку, і в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання права власності на домоволодіння скасувати, а в задоволенні позову ОСОБА_5 і зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння – відмовити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 15 червня 2010 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання заповіту недійсним залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду П.П. Самчук
=======================================================================================================
Головуючий у І інстанції – Березова І.О. Справа № 22ц-4092
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 5