Справа № 2-902/2010 р .
ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Семенюк Л.А.
при секретарі Унгурян Т.В.
за участю адвоката/ів/ ОСОБА_1
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за позовом ОСОБА_2 до Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, посилаючись на слідуючі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Струмок Татарбунарського району Одеської області померла мати позивача – ОСОБА_3. Після її смерті залишилась земельна ділянка площею 3,79 га, розташована на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, засвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серії ІУ-ОД за № 036112 від 19.03.2004 року. За життя, а саме 05.01.2009 року спадкодавець зробила розпорядження на випадок своєї смерті, яким заповіла позивачу все своє майно в тому числі вищезазначену земельну ділянку.
Позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, і йому був виданий правовстановлюючий документ на житловий будинок (свідоцтво про право на спадщину за заповітом) від 15 жовтня 2010 року, але у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту на земельну ділянку позивачу було відмовлено в зв'язку з відсутністю Витягу з державного реєстру земель присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру.
Крім цього, позивач звернувся до Одеської регіональної філії “Центру Державного земельного кадастру” для отримання Витягу з державного реєстру земель, із якої 14.10.2010 року отримав письмового листа, де зазначено, що ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру здійснюється згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України за №174 від 02.07.2003 року, відсутні відомості щодо виникнення права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за гр.. ОСОБА_3 на підставі розпорядження Татарбунарської РДА за №299/А-2002 від 16 серпня 2002 року, тому вищевказана філія не має змоги виготовити Витяг з державного реєстру земель по його заяві.
Зазначені обставини стали причиною звернення останнього до суду з вказаним позовом про визнання за ним права власності на спадкову земельну ділянку, оскільки інших спадкоємців, які б мали право успадкувати обов’язкову долю в спадщині не має.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги.
Представник Струмківської сільської ради Татарбунарського району направив до суду заяву з проханням заслухати справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважаючи їх обґрунтованими та законними.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Копією заповіту від 05.01.2009 року (а.с.5) підтверджується, що позивач є спадкоємцем по заповіту на будинок, земельну ділянку площею 3,79 га, що розташована на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району та на все інше майно, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, після смерті ОСОБА_3.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.10.2010 року (а.с.7) підтверджується, що ОСОБА_2 успадкував житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 татарбунарського району, який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності САВ 463500 від 16.10.2007 року виданого на підставі рішення Струмківської сільської ради від 08.10.2007 року.
Копією Державного акту на право приватної власності на землю серії IУ-ОД № 036112 (а.с.8) підтверджується, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,79 га, розташованої на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З листа Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» №10-11729/09 від 14.10.2010 року (а.с.9), адресованого позивачу, вбачається, що ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру здійснюється згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України за №174 від 02.07.2003 року, відсутні відомості щодо виникнення права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3, а тому вищевказана філія не має змоги виготовити Витяг з державного реєстру земель по його заяві.
Як вбачається з витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1968 від 14.09.2010 року (а.с.11) вартість земельної ділянки площею 3,79 га, що належить ОСОБА_3 згідно Державного акту серії ІУ-ОД №036112, складає 65965,28 грн.
З листа нотаріуса (а.с.12) видно, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту у зв’язку з відсутністю витягу з державного реєстру земель відносно зазначеної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.
Частина перша статті 1223 ЦК України передбачає право на спадкування осіб, визначених у заповіті.
Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області залишилась земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3.79 га, засвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серії IУ-ОД №036112, яка належала за життя ОСОБА_3, позивач є спадкоємцем по заповіту після її смерті, інші спадкоємці із заявами про прийняття чи відмови від обов’язкової частки у спадщині до нотаріуса не звертались. В зв’язку з ненаданням позивачем Витягу з державного реєстру земель присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру, Татарбунарською державною нотаріальною конторою відмовлено останньому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку.
За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_2 має бути визнано право власності на земельну ділянку площею 3,79 га, засвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії IУ - ОД №036112 від 19 березня 2004 року, розташовану на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що залишилась після смерті ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.58-60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 328,1216,1223,1233,1268 ЦК України суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 3,79 га, що розташована на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IУ-ОД № 036112, виданого 19 березня 2004 року ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Семенюк